ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п'ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); — Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! — кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім'ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косарі уже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б'є живе (М. Стельмах).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
лужина ж. разг.-сниж. Увелич. к сущ.: лужа.
лужина сущ., кол-во синонимов: 1 • лужа (14) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: лужа
ЛУЖИ́НА, и, ж., діал.Те саме, що луг¹.Основа її [будівлі] вростала в лужину Побужжя, а дах впирався у небо золотою хмаркою саду (М. Стельмах).
-и, ж., розм. Те саме, що луг I.
імен. жін. роду
див. низовина
-и, ж. , розм. Те саме, що луг I.
лужи́на іменник жіночого роду луг, лука
мокравина, мочар (-ра) и мочарі (-рів).
ЛУЖИНА ж. разговорное-сниж. см. лужа.