МАШКАРА

ЛИЧИ́НА (удавана зовнішність людини), МА́СКА чого, МАШКАРА́. Рік служби у почтах Потоцького навчив його носити личину (З. Тулуб); Він знову натягнув на обличчя маску серйозності й стривоженості і вийшов з роздягальні (В. Собко); (Надія:) Пригадайте, як ви, відкинувши машкару набік, жбурляли в нього брудом! (О. Левада).

МА́СКА (заслона для обличчя людини), МАШКАРА́. При тьмяному світлі зірок все ж було добре видно маски, що їх наділи ці невідомі озброєні люди (А. Шиян); У Яковцеву хату, як стемніло, ввійшло кілька чоловік у машкарах, постріляли та поранили суддів.. і визволили пов'язаних і напівзамучених підсудних (М. Рильський).

ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́ розм., ШЕРЕ́ПА розм., ПОТОРО́ЧА розм., ОПУ́ДАЛО зневажл., МА́ВПА зневажл., МАЦАПУ́РА зневажл., ЧУПЕРА́ДЛО зневажл., СТРАШКО́ зневажл. Йшов він повз страшних потвор у лахміттях, у виразках, з незрячими очима (О. Іваненко); (Темничний вартовий:) Се знов оцей скажений? Ти будеш тихо? Проклята почваро! (Леся Українка); Колись був пишний, як повний місяць, а тепер став якимсь виродком (І. Нечуй-Левицький); З себе був (прохожий) така машкара, що якби змалювати, то чи й повірив би хто, щоб на світі могла бути така людина; лиця шрамоваті, на однім оці більмо (А. Свидницький); (Печариця:) Лиха година тебе б взяла, бісову шерепу! І чорт тебе нагнав сюди, гаспидська дочко! (Панас Мирний); — Подивися, якою поторочею зробила вона (швачка) мене: тут висить, у грудях перетягла... (Л. Яновська); Увійшло якесь опудало. На голову насунув кобеняк, тілько очі видно, а сам у широкій семрязі; на спині чималий горб (П. Куліш); Глянув я на Дрімайла та й зареготавсь на всю хату. Такої мавпи я ще зроду не бачив. Коли гляну на себе в дзеркало, а з мене вийшла ще краща мавпа (І. Нечуй-Левицький); (Марк:) Хіба ж така мацапура, як я, може подобатися прекрасним паннам? (Я. Мамонтов); — Давайте я вам зроблю модну зачіску! І хоч як я протестувала і відкручувалась, майже насильно взяла (панна Мося) мене в свої руки і таки зробила з мене якесь модне чуперадло (Ірина Вільде).

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»

МАШКАРАД →← МАШИРУВАТИ

Синонимы слова "МАШКАРА":

Смотреть что такое МАШКАРА в других словарях:

МАШКАРА

машкара сущ., кол-во синонимов: 4 • личина (6) • маска (15) • образина (27) • святочная харя (4) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: личина, маска, образина, святочная харя... смотреть

МАШКАРА

МАШКАРА́, и́, ж.1. Те саме, що ма́ска 1, 3.Цигани повиймали вікна, понадівали на лице машкари, пов'язали слуг, вбили економа, розламали скрині й позаби... смотреть

МАШКАРА

зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого—чого і без додатка. Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т. ін. Мирний по-щедрінському зриває маску з українських дерунових і разуваєвих (З журналу); Князь (в поемі Шевченка “Княжна”) вважається в поміщицьких колах лібералом, але поет зриває цю машкару (З газети). зрива́ти ма́ску і перу́ку. Біда навчить, кому подати руку І від кого прийняти сіль і хліб. З брехні зривати маску і перуку (Д. Павличко).... смотреть

МАШКАРА

-и, ж. 1) Те саме, що маска 1), 3). 2) перен., розм. Про дуже негарне, спотворене обличчя людини; потвора.

МАШКАРА

машкара "личина, маска" (Кормч. 1620 г.; см. Срезн. II, 120), укр. машкара́. Через польск. maszkara из ит. maschera от араб. masḫara – то же; см. Брюкн... смотреть

МАШКАРА

"личина, маска" (Кормч. 1620 г.; см. Срезн. II, 120), укр. машкара. Через польск. maszkara из ит. maschera от араб. masara – то же; см. Брюкнер 324; Бернекер 2, 23; Локоч 114.... смотреть

МАШКАРА

імен. жін. роду, жив.личина

МАШКАРА

[maszkara]ж.maszkara

МАШКАРА

-и, ж. 1》 Те саме, що маска 1), 3).2》 перен. , розм. Про дуже негарне, спотворене обличчя людини; потвора.

МАШКАРА

1) (притворство) личина, маска 2) (накладка на лицо) маска 3) (о некрасивом лице) разг. уродина, рожа

МАШКАРА

Mask, guiseзірвати машкару — to unmask

МАШКАРА

【阴】 见 маска

МАШКАРА

див. лице

МАШКАРА

Машкара́, -ри́; -ка́ри, -ка́р

МАШКАРА

машкара́ іменник жіночого роду маска; потвора

МАШКАРА

МАСКА; (потворне обличчя) потвора, почвара.

МАШКАРА

машкараж. зб.мошки

МАШКАРА

-и ż maszkara

T: 126