ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. (у великій кількості); КУ́ПЧИТИСЯ, СКУ́ПЧУВАТИСЯ, СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́ПИТИСЯ діал. (збиратися докупи); СХО́ДИТИСЯ, НАХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ розм., НАБІГА́ТИ розм., НАПЛИВА́ТИ розм., НАПИРА́ТИ розм., НАПИРА́ТИСЯ розм. (про людей, тварин); СТІКА́ТИСЯ (поступово); НАБИРА́ТИСЯ (у певній кількості). — Док.: зібра́тися, назбира́тися, згуртува́тися, нагрома́дитися, згрома́дитися, зосере́дитися, сконцентрува́тися, стягти́ся, стягну́тися, настяга́тися розм. насу́нути, ску́пчитися, ску́питися, зійти́ся, насхо́дитися, найти́, збі́гтися, набі́гти, напливти́, наплисти́, напе́рти, напе́ртися, стекти́ся, набра́тися. В Денисовій хаті вже збирались гості (І. Нечуй-Левицький); Незабаром почали до нашого огнища громадитися втікачі й з інших компаній (І. Франко); Тривожно перезиралися козаки, гуртуючись біля церковного ґанку (З. Тулуб); Війська зосереджувались понад річкою (О. Гончар); (Криштоф:) Дрібна продукція пережила свій вік — капітал концентрується (І. Франко); Все повітове місто насунуло у світлиці начальника з своїми сім'ями (І. Нечуй-Левицький); — Ворог скупчується в селі за річкою! (П. Панч); Студенти скупчились на площадці (І. Кочерга); Чоловіка з шість пішло нагору. Остатні скупились коло рундука, гудуть (Панас Мирний); — Усюди, кажуть, купляться круг панів люди та компонують, як би Сомка на волю визволити (П. Куліш). — Пор. ску́пчуватися.
ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. (внаслідок тривалих і старанних пошуків); НАТРА́ПИТИ, НАДИ́БАТИ, НАГИ́БАТИ діал. (випадково); ПІДХОПИ́ТИ розм., ПІДЧЕПИ́ТИ розм. (звичайно чоловік, хлопець жінку, дівчину для себе або жінка, дівчина чоловіка, хлопця). — Недок.: знахо́дити, нахо́дити, віднахо́дити, розшу́кувати, відшу́кувати, вишу́кувати, добува́ти, відко́пувати, розко́пувати, вико́пувати, натрапля́ти, нади́бувати, надиба́ти, підхо́плювати, підчі́плювати. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Василько вмів з одного погляду находити завіяну снігами стежину на гору (А. Турчинська); Я давній лист в планшеті віднайшов. Папір пожовк, рядки вже напівстерті (Л. Дмитерко); — Добре було б розшукати всіх його товаришів, поговорити з рідними й написати історію його життя (Є. Гуцало); Відшукавши потрібну книгу, Людмила спустилась на підлогу (А. Головко); Сардачину знайшов десь таку стару, що де вже він її й вишукав таку (Г. Хоткевич); — Між забутих фондів ти відкопав дорогий скарб — колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками у записах на вощані валки ще едісонівського фонографа (І. Волошин); Це була фотокопія заяви, яку колись.. писав Ріхард Баум.. А проте, заява залишилася, і Ервін Майєр зумів розкопати її (В. Собко); Наум пригадує оповідання Бориса Андрійовича про лісового царя часів громадянської війни і дивується: "Де ви такого царя викопали?" (Т. Масенко); (Журейко:) Як вірний буде він народу, То зрештою натрапить вірну путь (І. Кочерга); Обійшов (Грицько) горище, надибав сушені груші, взяв скілько штук і почав гризти (С. Васильченко); — Де ж ви нагибали це сіно? — Там, де ти рибу ловиш (М. Стельмах); Пидоря, не дивлячись на її тридцять літ, підхопила собі двадцятилітнього молодця з міських міщан (Панас Мирний).
НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін.), НАДХО́ДИТИ без додатка, ПІДХО́ДИТИ, ІТИ́ (ЙТИ) до чого і без додатка, НАХО́ДИТИ без додатка, ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) безос., до чого, на що і без додатка, ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) без додатка, розм., БЛИ́ЗИТИСЯ рідко; БЛИ́ЖЧАТИ без додатка, розм. (ставати ближчим); НАБІГА́ТИ без додатка, розм. (про свята, певні дні тощо — наближатися непомітно, швидко); БРА́ТИСЯ безос., до чого, на що, розм. (про вік, час і т. ін.); ПІДСТУПА́ТИ поет., ПІДБИРА́ТИСЯ поет., ПІДКРАДА́ТИСЯ поет. (повільно, непомітно); НАСУВА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (на кого-що і без додатка — про щось небажане або бурхливе, інтенсивне за своїм виявом, грізне і т. ін.; про вечір, ніч і т. ін.); НАЗРІВА́ТИ, ГОТУВА́ТИСЯ (без додатка; про щось значне або загрозливе, неприємне — повільно наближатися, стаючи неминучим). — Док.: набли́зитися, надійти́, підійти́, піти́ перев. до чого найти́, збли́зитися, набі́гти, узя́тися (взя́тися) на що підступи́ти, підкра́стися, насу́нутися, насу́нути, назрі́ти. Настала Спасівка. Наближався день Єреміїних іменин (І. Нечуй-Левицький); Надходять великі події — все говорить про це (О. Довженко); Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Григорій Тютюнник); Сталевих птиць у грізній високості я чую рев... То йде відплати час (В. Сосюра); Находив ранок (П. Воронько); Йшлося на вечір, коли Наливайко з Юрком Мазуром розшукали посланців (І. Ле); Минуло ще кілька днів. Весілля зближалося (О. Маковей); Минали години, близився вечір (Д. Бедзик); — Уже як мають саджати (у холодну), то пізніше, аж коли нагальна робота скінчиться або як свята довші набіжать... (Леся Українка); Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Ю. Бедзик); Весна підступає, ясна й непомітна. Злягаються, тануть високі сніги (С. Воскрекасенко); Лихо так зненацька підкралось і так несподівано впало, що ніхто навіть не важився думать, чим запобігти (М. Коцюбинський); А літо вже минуло і насувалася осінь (Г. Хоткевич); Насував осінній мокрий вечір (С. Скляренко); Сунула холодна біла зима (О. Іваненко); А тут ще такі новини, такі події назрівають! (Н. Тихий); Нікому й на думку не спаде, що готується пригода, що лихо вже близько (М. Коцюбинський). — Пор. 1. наста́ти.
НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет., ПОЯВИ́ТИ заст. (про жінку); ВИ́ВЕСТИ (про тварину); ПРИВЕСТИ́, ПРИНЕСТИ́, ВИ́ПЛОДИТИ, СПЛОДИ́ТИ рідше (щодо тварини — стилістично нейтральне, щодо жінки — розм. або зневажл.); НАПЛОДИ́ТИ, РОЗПЛОДИ́ТИ, НАВОДИ́ТИ, НАМНО́ЖИТИ рідше (щодо тварини — розм., щодо жінки — розм. або зневажл.: народити яку-небудь, звичайно велику, кількість дітей або малят); НАЛУПИ́ТИ вульг. (дітей). — Недок.: наро́джувати, роди́ти, виво́дити, приво́дити, прино́сити, випло́джувати, плоди́ти, розпло́джувати, намно́жувати. Вона прагне бачити дітей, що їх народила і виплекала (Л. Смілянський); Хижая вовчиця у своїм гнізді смердючім родить хижих вовченят (І. Франко); Моя мати вродила мене сиротою (Ю. Яновський); Породила Мотря за три роки трьох синів (Панас Мирний); Мати спородила його серед мовчазних снігів (П. Загребельний); Сова кричить... "Се якась дівка знайде дитину" (Ганна Барвінок); Ми молили собі у Господа хлопчика, а молодиця розсипалась дівчинкою! (О. Стороженко); Сповила убога мати сина В Моринцях на нашій Україні (М. Рильський); Бог дасть появити дитину, — готові няньки (Ганна Барвінок); — Що нам Бог дає за рік? Га? Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка — дає лоша, вівця — окочується ягнятком (М. Стельмах); Вона мало не щороку приносила йому то сина, то дочку... (С. Чорнобривець); (Відьма (приспівує):) Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. Наплодила, наводила, Та нема де діти (Т. Шевченко); — Ні до чого вам діла нема. ..Хай матерів ґвалтують поганці, а сестер та наречених продають у гареми розплоджувати татарчат (З. Тулуб); — Прожили ви не менший за мій вік, а помрете, й сліду по вас не зостанеться. Налупили дітей, та що з того? (Л. Яновська).
НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про неживі предмети, явища природи тощо — переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм., ПРИСУВА́ТИСЯ (ПРИСО́ВУВАТИСЯ) розм., БЛИ́ЗИТИСЯ рідко; БЛИ́ЖЧАТИ без додатка й обставин місця (ставати ближчим); ПІДБИРА́ТИСЯ (наближатися непомітно або повільно, поширюючись чи розповсюджуючись кудись); НАХО́ДИТИ без додатка (про дощ, хмари і т. ін.); НАСУВА́ТИСЯ (НАСО́ВУВАТИСЯ), НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ), СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ (на кого-що і без додатка — наближатися якоюсь масою, значним габаритом). — Док.: набли́зитися, підійти́, підступи́ти, збли́зитися, прису́нутися, побли́жчати, підібра́тися, найти́, насу́нутися, насу́нути. Скреготання танків наближалося (П. Панч); Під час великих дощів у горах вода теж заливала цю галявину, підступала до дороги (М. Томчаній); Музика зближається. Проходить полк (В. Самійленко); Фронт присунувся вже зовсім близько (Я. Качура); Сонце близилося до землі (О. Стороженко); Рев юрби ближчає (Леся Українка); Прибій.. заливав прибережну долину і підбирався до мішків з сіллю (М. Коцюбинський); От хмари усе находять, усе находять... (Г. Квітка-Основ'яненко); Просто з поля насувалися машини з громіздкими понтонами (О. Гончар); Щось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява (С. Васильченко); Ззаду, з мороку дощу і мряки, суне на мене висока чоловіча постать (І. Драч); Навала сунулася, як чума, невмолима й жорстока (І. Ле). — Пор. 1. насува́тися.
II. НАЙТИ́ на кого, безос., розм. (про химери, надмірну впертість і т. ін. — оволодіти ким-небудь), НАСІ́СТИ розм. — Недок.: нахо́дити, насіда́ти. — А я й тих (учнів) розумію. На саму іноді таке находить, що хоч би й порушити буденний наш розпис... (О. Гончар); На Мар'ю знов насіло. Сумна, сердита, вона по десять раз приймалася за одно діло і, не доробивши, кидала його (Панас Мирний).
ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого, що, ПЕРЕЙМА́ТИ кого, що, ЗАХО́ПЛЮВАТИ кого, БРА́ТИ кого і без додатка, ЗАБИРА́ТИ кого і без додатка, розм.; СПО́ВНЮВАТИ (СПОВНЯ́ТИ) кого, що, НАПО́ВНЮВАТИ (НАПОВНЯ́ТИ) кого, що, ЗАПО́ВНЮВАТИ (ЗАПОВНЯ́ТИ) що (перев. із сл. серце, душа); ОПАДА́ТИ кого, ОСІДА́ТИ кого, ЗАПОЛО́НЮВАТИ (ЗАПОЛОНЯ́ТИ) кого, що, ПОЛОНИ́ТИ кого, що, НАЛЯГА́ТИ на кого-що, ОБСТУПА́ТИ кого, що, ОБСТАВА́ТИ кого, що, ОКРИВА́ТИ кого, що, ПОСІДА́ТИ кого, що, ОБСІДА́ТИ кого, що, розм., ОБЛЯГА́ТИ кого, що, розм., НАСІДА́ТИ на кого-що, розм., НАПОСІДА́ТИ на кого-що, кого, що, розм., НАПОСІДА́ТИСЯ на кого-що, розм., НАПОЛЯГА́ТИ на кого-що, розм., НАПОВЗА́ТИ на кого-що і без додатка, розм. (перев. про сумні думки, почуття — гнітити); ПЕРЕПОВНЯ́ТИ (ПЕРЕПО́ВНЮВАТИ) кого, що, РОЗПИРА́ТИ кого, що, РОЗПИНА́ТИ кого, що (про почуття, переживання — виповнювати душу вщерть); НАЛІТА́ТИ на кого, НАПЛИВА́ТИ на кого-що, НАРИНА́ТИ на кого і без додатка, НАХО́ДИТИ на кого, розм., НАПАДА́ТИ на кого, діал. кого, ПОЙМА́ТИ кого, ПОНІМА́ТИ кого, розм., НАКО́ЧУВАТИСЯ на кого-що, розм., ПРИСТУПА́ТИ до кого-чого, розм., ОШИБА́ТИ кого, діал. (про думки, почуття, настрій, стан — раптово з'являючись, поглинати); ОБДАВА́ТИ кого, що, ОБВІВА́ТИ (ОБВІ́ЮВАТИ) кого (про настрій, відчуття — раптово виникати під впливом чого-небудь); ПРОНИ́ЗУВАТИ кого, що, розм., ПРОЙМА́ТИ кого, що, розм., ПРОБИРА́ТИ кого, ПРОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (відчуватися глибоко або протягом короткого часу); ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) кого, що, ОПОВИВА́ТИ кого, що, ОБВИВА́ТИ кого, що, ОБКУ́ТУВАТИ (ОКУ́ТУВАТИ) кого, що, ПОВИВА́ТИ кого, СПОВИВА́ТИ кого, ОБВОЛІКА́ТИ кого, що (про почуття, фізичний стан — поступово підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту); ДОЛА́ТИ кого, СКОРЯ́ТИ кого, ЗМАГА́ТИ кого, розм. (перев. про фізичний стан). — Док.: охопи́ти, оволоді́ти, заволоді́ти, опанува́ти, обхопи́ти, обійня́ти, обня́ти, перейня́ти, захопи́ти, взя́ти (узя́ти), забра́ти, спо́внити, напо́внити, запо́внити, опа́сти, осі́сти, заполони́ти, налягти́, обступи́ти, обста́ти, окри́ти, посі́сти, обсі́сти, облягти́, насі́сти, напосі́сти, напосі́стися, наполягти́, наповзти́, перепо́внити, розпе́рти, розіпну́ти, розп'ясти (розіп'я́сти́), налеті́ти, нали́нути, наплисти́ (напливти́), напли́нути, нари́нути, найти́, напа́сти, пойня́ти, поня́ти, накоти́тися, приступи́ти, обда́ти, обві́яти, прониза́ти, пройня́ти, пробра́ти, прохопи́ти, обгорну́ти (огорну́ти), опови́ти, обви́ти, обку́тати (оку́тати), пови́ти, спови́ти, обволокти́, здола́ти, подола́ти, скори́ти, змогти́. Сон тікав, і якась тривога і недобре передчуття все більше і більше охоплювали її (Григорій Тютюнник); Нові думки і нова радість оволодівають ним (Д. Ткач); Керманичами, бачу, заволодіває неспокій (Г. Хоткевич); Дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови (С. Васильченко); Якесь давнє-давнє почування любе знов обхоплювало його (Б. Грінченко); Терпко-радісне відчуття ранку життєвого, його безконечності обіймає, бадьорить Яреська (О. Гончар); Думки одна одної неспокійніші обнімали його (Панас Мирний); Невимовне хвилювання переймало Марію (Ю. Смолич); Радість потроху захоплювала Данила (О. Копиленко); Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); Наглий страх женця забрав (П. Грабовський); Спогади милі, кохані Сповнюють душу мою (О. Олесь); Радісне хвилювання наповнювало її змучене серце (А. Шиян); Якесь крихке, нетривке щастя заповнювало її серце (М. Тарновський); Усіх опав переляк (П. Панч); Велика туга осіла мою душу (Т. Шевченко); На якийсь час думка про цигарку заполонює мене всього (І. Багмут); Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило (М. Коцюбинський); Здогади, сумніви, мов осінній туман, налягають, обкутують його (М. Стельмах); Така журба обступила душу (О. Гуреїв); Обстала хлопця смута й гірке передчуття біди (С. Воскрекасенко); Окриває його важка туга; обгортають голову чорні думки (Панас Мирний); Думки посідали Зінька, не давали йому впокою, гнітили йому серце (Б. Грінченко); Не раз думки мене тривожні обсідали, Що зброю нікому на світі залишить (переклад М. Рильського); Тимко.. задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів, і тихий смуток облягав його серце (Григорій Тютюнник); Навіть на здорові душі Сум і туга насіда (І. Франко); Захара напосідали тривожні думи (К. Гордієнко); Деколи напосідалися на нього страшні і нічим не виправдані підозри і ревнощі (Григорій Тютюнник); Якісь важкі думи наполягають на неї (І. Нечуй-Левицький); Лежить і думає Тамара. Темною хмарою наповзають важкі думи (А. Хижняк); Невимовне щастя буття переповнює серце Петрові (А. Головко); Злість розпирала його, клекотіла в грудях (І. Цюпа); І злість мене бере, та й цікавість розпинає (Остап Вишня); Цілий рій гадок і питань... налітав в його голову (І. Франко); Сум налине на хвилинку й полинний трунок в серце розіллє (Н. Забіла); Напливали здогади на душу й мучили (О. Кобилянська); Несподівано наринули спогади. Згадав своє безрадісне дитинство (В. Гжицький); Часом находила на неї меланхолійна злість (І. Ле); Її кожен раз страх нападав, як тілько зачинало грюкотіти (Панас Мирний); Холодов кидав грубі, суворі слова і, відчуваючи, як гнів поймає його, мов страшна, запаморочлива мана, намагався тамувати в собі цю хвилю почуттів (Л. Дмитерко); Уростав з того визнаття гнів його на Галю, понімав його душу (Марко Вовчок); Туга накочується на нього раптово, несподівано після симфонічних концертів у заводському клубі, на які мало хто ходить із робітничої молоді (О. Сизоненко); Стала приступать їй до серця досада (Леся Українка); Страх мене ошибав, про таке думаючи (Ганна Барвінок); І од власних згуків обдає його гарячим жахом (С. Васильченко); З узгір'я за селом розкинулося звичне і разом несподіване видовисько, що обурило, обвіяло людей гнівом (К. Гордієнко); І горда мисль пронизує мене: Так, ми мости будуємо у світі (М. Рильський); Ніколи ще не проймав її такий пекучий сором. Так ганебно розгубитися при першому ж випробуванні (Ю. Шовкопляс); Земля дрижить, гілля тріщить, рев, крик та писк по лісі, аж страх пробирає (І. Франко); Всі почуття її на мить завмерли, отупіли, щоб по хвилинній закляклості прохопити всю її істоту непереносно гострим болем (З. Тулуб); Огортає її серце якась утіха, якась весела надія душу гріє (Панас Мирний); Чорні думки оповивали молоду Лукину: одна думка сумна, а друга сумніша (І. Нечуй-Левицький); (Тетяна:) Навимовним якимсь щастям її обвиває, коли говорить він до тебе з ласкою!.. (І. Карпенко-Карий); Солодке, глибоке, безмежне потерпання — воно вже повивало мене цілого (Ю. Смолич); Дивні якісь радощі — не то сон, не то дрімота — сповивають його душу (Панас Мирний); Важка, незнана досі млость обволікла його тіло (І. Багмут); Буйко замислюється. Втома долає його (Я. Баш); Його скорив кам'яний сон (Я. Галан); Видко, втома починає і його змагати (Леся Українка).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
найти 1. сов. перех. и неперех. 1) Отыскать, обнаружить кого-л., что-л. 2) Получить, приобрести кого-л., что-л. 3) а) Подыскать, подобрать кого-л., что-л. б) Выбрать, выделить, уделить для чего-л. 4) Отыскать, определить, открыть что-л. путем умозаключений, наблюдений и т.п. 5) Застать, увидеть, встретить кого-л., что-л. где-л. 6) Увидеть кого-л., что-л. в каком-л. состоянии. 7) Обнаружить, увидеть что-л. в ком-л., чем-л. 8) Получить, испытать что-л. со стороны кого-л., чего-л. 9) Счесть, признать что-л. каким-л. 10) Прийти к заключению, признать, составив мнение о ком-л., чем-л. 11) разг. неперех. Решить, захотеть, вздумать что-л. делать. 12) Настигнуть. 2. сов. неперех. 1) а) Подойдя вплотную, натолкнуться, наскочить на кого-л., что-л. б) разг. Подойти вплотную, приблизиться к кому-л., чему-л. 2) а) Надвинувшись, закрыть собою что-л. б) Надвинуться, прийти. 3) перен. Овладеть кем-л., охватить кого-л. (о настроениях, чувствах и т.п.). 4) а) разг. Сойтись с разных сторон в одно место, собраться (обычно в большом числе). б) Проникнуть куда-л., скопиться в каком-л. месте (о газах и жидкостях).<br><br><br>... смотреть
найти 1. сов. см. находить I, II2. сов. см. находить I, II
найти См. встречать(ся) ... стих нашел.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. найти отыскать, разыскать, сыскать, выискать, обнаружить, встретить, откопать, раскопать, выкопать, отрыть, заметить; определить, установить, распознать, признать, диагностировать, зафиксировать; выбрать, улучить, выкроить, урвать, вырвать. Ant. потерять, затерять Словарь русских синонимов. найти 1. отыскать, обнаружить, разыскать; сыскать, выискать, доискаться, раскопать, выкопать, откопать, отрыть (разг.); изыскать, обрести (книжн.) / случайно: напасть на что, наткнуться на что, натолкнуться на что / в результате исследований: открыть / в результате отбора: подыскать; приискать (разг.) 2. см. определить Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. найти □ гл. сов. 1. • отыскать • разыскать • сыскать • выискать • откопать • отрыть • раскопать • выкопать получить в распоряжение в результате поисков) 2. • выбрать • улучить • выкроить • урвать • вырвать освободить для чего-либо (о времени)) 3. • напасть • налететь • нахлынуть • накатить • накатиться • навалиться с силой охватить кого-либо (о мыслях, чувствах)) 4. • обнаружить • заметить • приметить установить наличие) 5. • определить • установить узнать, совершив определенную мыслительную работу) 6. • счесть • посчитать • почесть □ гл. сов. 1. • счесть • посчитать • почесть 2. • отыскать • разыскать • сыскать • выискать • откопать • отрыть • раскопать • выкопать получить в распоряжение в результате поисков) 3. • выбрать • улучить • выкроить • урвать • вырвать освободить для чего-либо (о времени)) 4. • напасть • налететь • нахлынуть • накатить • накатиться • навалиться с силой охватить кого-либо (о мыслях, чувствах)) 5. • обнаружить • заметить • приметить установить наличие) 6. • определить • установить узнать, совершив определенную мыслительную работу) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. . Антонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять... смотреть
1) найду́, найдёшь; прош. нашёл, -шла́, -шло́; прич. прош. наше́дший; прич. страд. прош. на́йденный, -ден, -а, -о; сов., перех. (несов. находить1).1.В ... смотреть
найти глаг.сов. (82) t0ед.1л. Кому известно, что найду я воротясь? И сколько, может быть, утрачу!»ГоУ 1.5. ежели найду, чего ищу, Я буду истинно до... смотреть
Iсов., вин. п.1) encontrar (непр.) vt, hallar vt; descubrir (непр.) vt (обнаружить); buscar vt (подыскать); inventar vt (изобрести)найти потерянную кни... смотреть
I1) (обнаружить) trouver vt; découvrir vt (открыть); inventer vt (изобрести) найти потерянную вещь — retrouver un objet perduнайти гриб — trouver un ch... смотреть
Найти. В современном русском языке есть три глагола-омонима — найти. I. Найти, без дополнения. Прийти, собраться в большом количестве; сойтись, скопить... смотреть
I1) (auf)finden (непр.) vt; ausfindig machen vt (разыскать) их нигде нельзя найти — sie sind nirgends zu findenмы нашли комнату пустой — wir fanden das... смотреть
I1) (обнаружить) trouver vt; découvrir vt (открыть); inventer vt (изобрести) найти потерянную вещь — retrouver un objet perdu найти гриб — trouver un ... смотреть
I сов. В 1) trovare vt; rinvenire vt (обнаружить после потери) найти монету на дороге — trovare una moneta per strada найти потерянную вещь — rinvenire / (ri)trovare un oggetto smarrito найти гриб — trovare un fungo найти верное решение — trovare la giusta soluzione 2) (придумать, обеспечить) trovare vt, scoprire vt, inventare vt найти новый способ — scoprire / trovare / escogitare un nuovo metodo / procedimento надо найти что-нибудь поесть — bisogna rimediare qc da mangiare 3) (застать, обнаружить) trovare vt возвратившись, он нашел у себя старого друга — tornato, trovò in casa un vecchio amico найти кого-л.в тяжелом состоянии — trovare qd in grave stato 4) (испытать) trovare vt, incontrare vt найти утешение в занятиях — trovare consolazione in studi найти удовольствие в беседах с кем-л. — trovare piacere nelle coversazioni con qd 5) (прийти к заключению) trovare vt, considerare vt, convincersi (di qc), stabilire vt найти, что собеседник прав — trovare che l'interlocutore ha ragione я нашел нужным возразить — considerai necessario contraddire врач нашел, что пациент здоров — il medico trovo che il paziente era sano 6) (достать) trovare vt найти сумму денег — trovare / procurarsi una somma di denaro 7) разг. (нашел, нашла, нашли) а) ирон. с относ. мест. или мест. нар. нашел чем хвастаться! — sono cose da vantarsi, queste?! нашли куда ходить! — bravi, avete trovato un bel posto per andarci! б) (выражение насмешливого отрицания) нашел дурака! — mi prendi per uno stupido!; qui nessuno e fesso! нашел друга, тоже мне! — un bell'amico ti sei trovato! нашел себе забаву! — un bel divertimento ti sei trovato! •• найти себя — ritrovarsi, realizzarsi; ritrovare se stesso II сов. 1) на + В (натолкнуться) cozzare / dare contro qc, qd, urtare in / contro qc, qd, finire addosso a qd, qc найти на мель — arenare vi (a, e) 2) (надвинуться) coprire vt, velare vt, far velo, gettare un'ombra (su qc) туча нашла на солнце — la nube coprì / velò il sole тень нашла на поля — una lunga ombra velò i campi 3) перен. на кого-что (охватить - о чувстве) essere preso (da qc), essere preda (di qc), essere in preda (a qc) нашла грусть — venne la nostalgia на него нашло... разг. — venne preso / assalito da...; lo colse... 4) разг. (сойтись с разных сторон) radunarsi, accorrere vi (e), sopravvenire vi (e) нашли посетители — arrivarono molti visitatori в дом нашло много дыму — la casa venne invasa dal fumo Итальяно-русский словарь.2003. Антонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять... смотреть
найти, найт′и, -йду, -йдёшь; нашёл, нашла; нашедший; найденный; найдя; сов.1. кого (что). Заметив, взять; обнаружить в результате поисков, наблюдений, ... смотреть
НАЙТИ найду, найдёшь, прош. нашёл, нашла; нашедший, сов. (к находить 1). 1. кого-что. Неожиданно заметить, набрести на кого-что-н. Найти гриб. Дети нашли в лесу ежа. Ѓ Обнаружить (потерянное, спрятанное или скрытое), отыскать. Наконец-то я нашел свои часы. 2. кого-что. Добыть, получить в результате поисков. Найти у букиниста нужную книгу. 3. что. Путем умозаключений, наблюдений, вычислений определить, отыскать (нужный, правильный результат). Найти общий наибольший делитель этих чисел. Найти корень и суффикс в этом слове. 4. что. Придумать, изобрести что-н., додуматься до чего-н. Найти веские доводы. 5. что. Открыть, установить существование чего-н. в результате изучений и наблюдений. Ученый нашел новый метод исследования. 6. кого-что. Застать, увидеть где-н. Он нашел у ней человек двадцать гостей. Тургенев. Ѓ Застать, увидеть каким-н., в каком-н. состоянии. В оба эти свиданья он нашел ее скрытной и недоброй. Л. Толстой. 7. что в ком-чем. Почувствовать, увидеть, Признать. Я не нашел в его словах ни тени притворства. - что в ней (в Марине) нашел Димитрий? - Как! она красавица. Пушкин. 8. что в ком-чем. получить, приобрести, испытать что-н. со стороны кого-н. Старик нашел утешение во внуке. Найти вкус в чем-н. Я не нашел удовольствия в курении. Найти сочувствие в окружающих. 9. что и с союзом "что". Прийти к заключению, высказать какое-н. мнение, Признать. Комиссия нашла, что дело велось бесхозяйственно. Комиссия нашла бесхозяйственность в ведении дела. Доктор нашел у больного плеврит (или что у больного плеврит). 10. каким или кого-что каким. Признать, счесть. Он был взят под суд, найден виноватым... и сослан в Сибирь. Тургенев. Доктор нашел его здоровым. 11. кого-что. Оценить, составить мнение, получить впечатление о состоянии, положении кого-чего-н. (разг.). Как вы его нашли по возвращении? Грибоедов.<br><br><br>... смотреть
НАЙТИ1, -иду, -идёшь; нашёл, нашла; нашедший; найденный; найдя; совершенный вид 1. кого-что. Заметив, взять; обнаружить в результате поисков, наблюдений, размышлений.Н. монету на дороге. Найти потерянную вещь. Найти гриб. Найти верное решение. Найти новый способ. Найти оправдание своему поступку. 2. кого-что. Застать, увидеть, обнаружить где-нибудь или в каком-нибудь состоянии. Возвратившись, нашёл у себя старого друга. Найти кого-нибудь в тяжёлом состоянии. 3. кого-что в ком-чём. Испытать, получить что-нибудь со стороны кого-чего-нибудь Найти утешение в занятиях. Найти удовольствие в беседах с кем-нибудь Найти утешителя в друге. 4. кого-что или с придаточным предложением. Прийти к заключению, признать, счесть, составив мнение о ком-чём-нибудь Я, что собеседник прав. Нашёл нужным возразить. Врач нашёл, что пациент здоров. 5. нашёл, -шла, -шли (разговорное) — 1) с относит, мест. или мест. нареч; с неопр., употр. для выражения отрицательного, насмешливого отношения к чьим-нибудь действиям, поступкам. Нашёл чем хвастаться! (т. е. нечем хвастаться). Нашла о ком скучать! (не стоит о нём скучать). Нашли куда ходить! (незачем туда ходить); 2) кого-что, выражение насмешливого отрицания, утверждения противоположного. Нашёл дурака! (т. е. я — или тот, о ком идёт речь, — не дурак). Нашёл товарища, тоже мне! (он тебе не товарищ). Нашёл себе забаву! (это не забава). Найти себе могилу (смерть) где (высок.) — умереть, погибнуть где-нибудь Найти себя — понять своё призвание, назначение, определить свои интересы, склонности, || несовершенный вид находить, -ожу, -одишь (к 1,2,3 и 4 значение). || существительное нахождение, -я, ср. (к 1 значение; книжное).... смотреть
найти́ глаг., св., употр. наиб. часто Морфология: я найду́, ты найдёшь, он/она/оно найдёт, мы найдём, вы найдёте, они найду́т, найди́, найди́те, нашё... смотреть
сов (отыскать) achar vt, encontrar vt; (придумать, изобрести) inventar vi; (открыть) descobrir vt; с союзом "что" (прийти к выводу) achar vt; (обнаружи... смотреть
найти́, найду́, найдём, найдёшь, найдёте, найдёт, найду́т, найдя́, нашёл, нашла́, нашло́, нашли́, найди́, найди́те, наше́дший, наше́дшая, наше́дшее, наше́дшие, наше́дшего, наше́дшей, наше́дшего, наше́дших, наше́дшему, наше́дшей, наше́дшему, наше́дшим, наше́дший, наше́дшую, наше́дшее, наше́дшие, наше́дшего, наше́дшую, наше́дшее, наше́дших, наше́дшим, наше́дшей, наше́дшею, наше́дшим, наше́дшими, наше́дшем, наше́дшей, наше́дшем, наше́дших, на́йденный, на́йденная, на́йденное, на́йденные, на́йденного, на́йденной, на́йденного, на́йденных, на́йденному, на́йденной, на́йденному, на́йденным, на́йденный, на́йденную, на́йденное, на́йденные, на́йденного, на́йденную, на́йденное, на́йденных, на́йденным, на́йденной, на́йденною, на́йденным, на́йденными, на́йденном, на́йденной, на́йденном, на́йденных, на́йден, на́йдена, на́йдено, на́йдены (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Антонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять... смотреть
найти I сов. 1. кого-что (обнаружить) табуу, таап калуу; найти нефть нефть табуу; найти новый способ приготовления даярдоонун жаңы жолун табуу; найти кого-л. дома бирөөнү үйдөн табуу; 2. что, перен. (получить, испытать) батуу, көрүү, табуу; найти радость в детях балалуу болуп кубанычка батуу; 3. что (прийти к заключению, признать) корутундуга келүү,... деп эсептөө,... деп табуу, жоруу; врач нашёл, что здоровье больного поправилось врач оорунун саламаттыгы түзөлдү деп тапты; найти себе могилу өлүмгө учуроо. найти II сов. 1. на кого-что (надвинуться) урунуу, согулуу, тийүү; пароход нашёл на мель пароход сайга урунду; 2. на что (закрыть собою) каптоо, жабуу, калкалоо; туча нашла на солнце булут күндү каптады; 3. на кого, перен. (овладеть) басуу, түшүү, бөлөө, бөлөнүү; нашла тоска кайгы басты; на меня нашло веселье мен кубанычка бөлөндүм; 4. (собраться) чогулуу, жайылуу, туш-туштан келүү; в комнату нашло много народу бөлмөгө көп киши чогулду; нашла коса на камень посл. тишине таш тийди, тумшугу ташка тийди.... смотреть
I совер. знайсці, мног. пазнаходзіць знайсці, адшукацьпадабраць знайсці знайсці, вынайсці знайсці знайсцівылучыцьвыбраць убачыць, знайсці, мног. пазнах... смотреть
найти II 1. stoßen* vi (s) (на что-л. auf A); zudecken vt (о туче и т. п.) 2. разг. (овладеть) überkommen* vt, befallen* vt на него нашло веселье ihn überkam Lustigkeit что это на тебя нашло? was ist in dich gefahren? 3.разг. (собраться) sich (an)häufen, (in Menge) zusammenkommen* vi (s) нашло много гостей es sind viele Gäste zusammen|gekommen а нашла коса на камень es ging hart auf hartнайти I 1. (auf)finden* vt; ausfindig machen vt (разыскать) их нигде нельзя найти sie sind nirgends zu finden мы нашли комнату пустой wir fanden das Zimmer leer 2. (открыть) entdecken vt; erfinden* vt (изобрести) 3. (застать) vorfinden* vt, antreffen* vt а найти своё выражение seinen Ausdruck finden*, sich äußern найти своё отображение sich widerspiegeln найти воплощение verkörpert werden<br><b>Антонимы</b>: <div class="tags_list"> утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять </div><br><br>... смотреть
I. сов. 1. (müxtəlif mə'nalarda) tapmaq; 2. hiss etmək, duymaq; 3. görmək; я не нашел удовольствия в курении mən papiros çəkməkdə heç bir ləzzət görmədim; 4. müəyyən etmək; hesab etmək; я нахожу это решение правильным mən bu qərarı düzgün hesab edirəm; 5. gözə dəymək; как вы находите его после отдыха? istirahətdən sonra o, gözünüzə necə dəyir?; найти доступ к чьему сердцу ... ürəyinə yol tapmaq; найти общий язык ümumi dil tapmaq; найти себя öz yerini, öz mövqeyini, öz gələcəyini tapmaq; найти смерть (могилу, конец) əcəli çatmaq, ölmək; нашел (нашли) дурака axmaq tapmısan (tapmısınız). II. сов. 1. rast gəlmək, qarşılaşmaq; toxunmaq, dəymək; 2. qabağını kəsmək, üstünü örtmək, əhatə etmək, çulğalamaq, bürümək; туча нашла на солнце bulud günəşin qabağını kəsdi; 3. məc. bürümək, basmaq (qəm, qüssə); 4. dan. toplaşmaq, yığışmaq, axışıb gəlmək; dolmaq; нашла коса на камень daş qayaya rast gəlib.... смотреть
I.1.табу, эзләп табу; н. гриб гөмбә табу 2.уйлап табу, ачу; н. новый способ яңа ысул уйлап табу 3.табу, күрү; не н. (и) тени притворства хәйлә-мазарның эзе дә күренми 4.табу, очрату, туры китерү; н. в столе старые письма өстәл астыннан иске хатлар табу 5.табу; н. утешение в чтении китап укуда юаныч табу; я нашёл нужным зайти керергә кирәк дип таптым 6.дип табу (санау); врач нашёл его здоровым врач аны сәләмәт дип тапты △ н. себе смерть үлемен табу. үлеп калу; н. общий язык уртак тел табу; нашёл чем хвастаться! тапкан мактаныр нәрсә! II.найти (барып, килеп) орылу (бәрелү, төртелү); н. на дерево агачка килеп орылу; туча нашла на луну айны болыт каплады 3.күч.(үзенә) биләп алу: нашла грусть сагыш биләп алды: на него нашло җене кузгалды; нашёл страх курку басты, курку алды; нашла тоска хәсрәт басты 4.(килеп, кереп) тулу; нашло много дыму төтен кереп тулды... смотреть
I совер. знайсці, знайсці, адшукаць, падабраць, знайсці, знайсці, вынайсці, знайсці, знайсці, вылучыць, выбраць, убачыць, знайсці, застаць, он нашёл у неё человек двадцать гостей — ён застаў у яе чалавек дваццаць гасцей знайсці, атрымаць, найти применение — знайсці прымяненне знайсці, палічыць, убачыць, угледзець, прызнаць, палічыць, знайсці, врач нашёл его здоровым — урач прызнаў (палічыў, знайшоў) яго здаровым как вы его находите? — якой вы думкі пра яго (што вы пра яго думаеце') см. находить II совер. найсці, натрапіць, наткнуцца, найсці, насунуцца, туча нашла на солнце — хмара найшла на сонца найсці, апанаваць, агарнуць, блажь (дурь) нашла на кого — дур найшоў на каго нашла тоска — найшла (апанавала, агарнула) туга найсці, нашло много гостей — найшло (панаходзіла) шмат гасцей см. находить нашла коса на камень погов. — найшла каса на камень... смотреть
найти', найду', найдём, найдёшь, найдёте, найдёт, найду'т, найдя', нашёл, нашла', нашло', нашли', найди', найди'те, наше'дший, наше'дшая, наше'дшее, наше'дшие, наше'дшего, наше'дшей, наше'дшего, наше'дших, наше'дшему, наше'дшей, наше'дшему, наше'дшим, наше'дший, наше'дшую, наше'дшее, наше'дшие, наше'дшего, наше'дшую, наше'дшее, наше'дших, наше'дшим, наше'дшей, наше'дшею, наше'дшим, наше'дшими, наше'дшем, наше'дшей, наше'дшем, наше'дших, на'йденный, на'йденная, на'йденное, на'йденные, на'йденного, на'йденной, на'йденного, на'йденных, на'йденному, на'йденной, на'йденному, на'йденным, на'йденный, на'йденную, на'йденное, на'йденные, на'йденного, на'йденную, на'йденное, на'йденных, на'йденным, на'йденной, на'йденною, на'йденным, на'йденными, на'йденном, на'йденной, на'йденном, на'йденных, на'йден, на'йдена, на'йдено, на'йдены... смотреть
НАЙТИ найду, найдёшь, прош. нашёл, Нашла; нашедший, сов. (к находить 2). 1. на кого-что. Натолкнуться на кого-что-н., удариться о кого-что-н., подойдя вплотную; наскочить. Засмотревшись, я нашел на дерево. Пароход нашел на мель. Нашла коса на камень. Пословица. 2. на кого-что. Неожиданно встретить кого-что-н., подойти вплотную к кому-чему-н., набрести (разг.). Бродя по лесу, я нашел на выводок. 3. на что. Надвинувшись, закрыть собой (частью или вполне). Туча Нашла на солнце. 4. перен., на кого-что. Овладеть кем-н., охватить кого-н. (разг.). Нашла тоска. - что с тобой сделалось, мать моя? Столбняк на тебя нашел, что ли? Пушкин. 5. без доп. Собраться, сойтись с разных сторон в одно место. Нашло<br><br><br>... смотреть
на кого-что. 1. (идя, двигаясь, натолкнуться, наскочить на кого-, что-л., удариться обо что-л.). Найти на пень. Нашла коса на камень (пословица). 2. (н... смотреть
I сов.1. кого-что (обнаружить) табу, тауып алу;- найти гриб саңырауқұлақ тауып алу;- саңырауқұлақтың үстінен шығу;- найти своего читателя оқырманын табу;2. что ойлап табу, ашу, тиімді;- найти правильный выход из положения жағдайдан шығудың дұрыс жолын табу;- найти новый способ приготовления чего-либо бірдемені даярлаудың жаңа тәсілін тауып алу;-найти себе могилу қаза табу;- найти какой-либо выход амалдап құтылу;- найти общий язык ауыз жаласуII сов.1. на кого-что (надвинуться) бүркеу, қаптау;- туча найтишла на солнце күннің бетін бұлт қаптады;2. на кого-что перен. (охватить) билеу;- на меня найтишло веселье бойымды шаттық биледі;3. разг. (скопиться) жиналу, қаптап келу... смотреть
НАЙТИ2, -иду, уйдёшь; нашёл, нашла; нашедший; найдя; совершенный вид 1. на кого-что. Идя, двигаясь, натолкнуться на кого-что-нибудь Нашла коса на камень (посл. об упрямом нежелании уступить друг другу). 2. (1 и 2 л. не употр.), на что. Двигаясь, закрыть собой. Туча нашла на солнце. Тень нашла на поля. 3. (1 и 2 л. не употр.), перен., на кого-что. О чувстве: охватить, заполнить собой кого-нибудь Нашла грусть. Нашёл весёлый стих. На пего пошло (безличное; то же, что накатило в 4 значение; разговорное). 4. (1 и 2 л. ед. не употр.). Сойтись с разных сторон, скопиться (разговорное). Нашли посетители. Нашло много дыму. || несовершенный вид находить, -ожу, -одишь.... смотреть
концов не найтинайти дорогу к сердцунайти доступ к сердцунайти конецнайти кончинунайти могилунайти общий языкнайти путь к сердцунайти самого себянайти ... смотреть
Найшов свій свого.Оба однакової вдачі, тай пізнали себе.Найшов сокиру за лавицею.Іронічно коли хтось хвалиться. Сокира звичайно лежить за лавицею.Як до... смотреть
1. eest leidma2. haarama3. leidma4. otsa minema5. otsa põrkama6. otsa tulema7. peale minema8. peale tulema9. suurel hulgal kogunema10. suurel hulgal ko... смотреть
доса́да нахо́дить / найшла́ на кого. Хто-небудь починає відчувати невдоволення, роздратованість, образу і т. ін. — Звісно, як досада найде на господаря, то на кому ж її зірвати, як тільки на своїх близьких (Панас Мирний). сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник).... смотреть
• кого-то ráakadni v-re• обратный путь visszatalálni• случайно что-то удачное kifogni• megkeresni • megtalálni • találni Антонимы: утратить, потерять,... смотреть
недок. находити, док. найти1) (знаходити, знайти) to find; (виявляти тж.) to discover; (відшукати) to seek out2) (оволодівати, охоплювати) to come upon... смотреть
корень - НАЙ; окончание - ТИ; Основа слова: НАЙВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - НАЙ; ⏰ - ТИ; Слово Найти содержит сл... смотреть
НАЙТИ́¹ див. нахо́дити¹.НАЙТИ́² див. нахо́дити².
найти [собраться во множестве] глаг.сов. (1) прош.ед.жен. какая куча народу к нему нашла! я чай, такие же плуты, как он сам.Студ. 3.9.
НАЙТИ, -ся, см. находить. Наитие ср. нашествие свыше, нисшествие, сошествие, нисход, нисхождение; говорятся о предметах духовных; вдохновенье. Апостолы писали наитием или по наитию. Господь наитствует праведников, шлет им наитие, вдохновляет, внушает речи и поступки, руководит. Кто наитствуется Господом, жив будет вовеки. <br><br><br>... смотреть
bulmak* * * сов., см. находить I, находить IIАнтонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
perf. of находить v.find; найти себе применение, have an applicationАнтонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
Найти себя (перен.).Знайти себе.Нашла коса на камень.Натрапила (наткнулася, наскочила) коса на камінь. Пр. Добрий та на доброго й наскочив. Пр. Наскочи... смотреть
найт'и(сь), найд'у(сь), найдёт(ся); прош. вр. нашёл(ся), нашл'а(сь) Антонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
perflöytää, tavataks найтисьнайти гриб — löytää sieniя ничего не нашёл — en löytänyt mitään
(I), найду/(сь), -дёшь(ся), -ду/т(ся)Антонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
глагол соверш. вида что сделать?Деепричастная форма: найдязнайтиДієприслівникова форма: знайшовши
найти отыскать, разыскать, сыскать, выискать, обнаружить, встретить, откопать, раскопать, выкопать, отрыть, заметить, определить, установить, распознать, признать, диагностировать, зафиксировать, выбрать, улучить, выкроить, урвать, вырвать. Ant. потерять, затерять<br><br><br>... смотреть
найти מָצָא [לִמצוֹא, מוֹצֵא, יִמצָא]* * *לגלותלמצואАнтонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
1) (отыскать) tapmaq, bulmaqнайти потерянный ключ — coyulğan anahtarnı tapmaq2) (заключить, признать) qararına kelmekврач нашёл, что больной выздоровел... смотреть
Czasownik найти znaleźć natknąć się wpaść dostrzec uznać
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: найшовшинайтиДеепричастная форма: найдя
I【完】 见 знайтиII【完】 见 находити
I див. находити I.II див. находити II.найтиповіший-а, -е. Найвищ. ст. до типовий.
утратитьпотерятьзатерятьскрытьсокрытьспрятатьутерятьАнтонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
сов. см. находить I IIАнтонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
Ни найти ни потерять. Волг. О чём-л. посредственном, незначительном. Глухов 1988, 109.Антонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать... смотреть
прич. действ, прош. нашедший; прич. страд, прош. найденный; деепр. найдя) глаг.сов., когочто (ант. потерять) туп, шыраса туп; найти потерянную вещь ҫухатнӑ япалана шыраса туп; найти решение задачи задача шутламалли мел туп... смотреть
см.:Бороться и искать, найти и перепрятать!;В помойке нашли (на помойке);На свалке нашлиАнтонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрят... смотреть
• najít• nalézt• opatřit• sehnat• shledat• vyhledat• vypátrat• zjistit
1) (отыскать) тапмакъ, булмакъ найти потерянный ключ джоюлгъан анахтарны тапмакъ 2) (заключить, признать) къарарына кельмек врач нашёл, что больной выздоровел эким хаста сагълам олды, деген къараргъа кельди... смотреть
1) find2) search out– найти экстраполяциейАнтонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
uzdrāzties, uzskriet, uziet; dabūt rokā, uziet, rast, atrast; aiziet priekšā, aizsegt, aizklāt; sastapt, atrast; atrast; uznākt, pārņemt; konstatēt, atzīt, uzskatīt; sarasties, sanākt... смотреть
см. находить Антонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
I1) (отыскать) finden vt, ausfindig machen vt 2) (прийти к заключению, счесть, признать) finden vtII(употр. в сочетаниях) что это на тебя нашло? — was ist denn in dich gefahren?.... смотреть
Начальная форма - Найти, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное, непереходный, прошедшее время, совершенный вид, страдательный залог... смотреть
приобретение (и не всегда в позитивном значении). Возможно найти заботу, болезнь, любовь… Трактуется в зависимости от символического смысла найденной вещи.... смотреть
[najty]дієсл.znaleźć
finneАнтонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
فعل مطلق : پيدا كردن ، يافتن ؛ كشف كردن ، اختراع كردن ؛ دانستن ، ديدن
Начальная форма - Найти, третье лицо, будущее время, действительный залог, единственное число, непереходный, совершенный вид
сов. от находить Антонимы: утратить, потерять, затерять, скрыть, сокрыть, спрятать, утерять
найти́ 1 дієслово доконаного виду знайти найти́ 2 дієслово доконаного виду про настрій
Намеря г
topmoq
найти βρίσκω· я не нашёл... δε βρήκα...· как мне ~? πώς να βρω; ~сь βρίσκομαι
Найти- invenire; reperire; detegere; eruere (veritates);
I див. находити I.II див. находити II.
Олох, илрүүлэх, дүгнэлт хийх, гэж бодох, олсон юм, олз
Найти́, найду́, на́йде́ш, на́йду́ть
найтиIсов см. находить I. найтиIIсов см. находить II.
найти ёфтан, пайдо кардан, кофта ёфтан, кашф кардан
найти см. встречать(ся) || дурака нашел!
-сь см. I. Находить, -ся и II. Находить.
найтиСм. встречать(ся) ...стих нашел..
Ontdekken
Найт Анти Ант Тина Инта Най Найти Нит
-йду, -йдеш znaleźć zob. находити
знайти Ви знайшли цей документ?
найти || стих нашел
Вылучыць
{V} գտնել գտնել դատել
uitvind • eo: eltrovi
znaleźć, wyszukać;
что либо успех,
сов. от находити
знайсцi
mujems(муемс)
вылучыць
вылучыць
знайсцi