ПЛОТА́Р (той, хто готує плоти і сплавляє їх), ОСНА́Ч діал.; ПЛОТОГО́Н, ПЛОТОВО́Д, БОКОРА́Ш діал. (той, хто сплавляє плоти). Посередині плота гурт плотарів готував на триножнику гарячий сніданок (Г. Епік); Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Словник Б. Грінченка); Тарас домовився з плотогонами вирушити вранці на плоту (О. Іваненко); Розірвались на камінні золоті хмарки, І пливуть з бокорашами в леготі ріки (Ю. Гойда).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
оснач осна́ч"повеса, балбес", онежск. (Подв.), укр., блр. асна́ч "рабочий на судах", др.-русск. осначь – то же, часто в грам. ХV в.; см. Срезн. II, 730... смотреть
ОСНА́Ч, а́, ч., діал.Плотар.Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Сл. Б. Грінченка).
"повеса, балбес", онежск. (Подв.), укр., блр. аснач "рабочий на судах", др.-русск. осначь – то же, часто в грам. ХV в.; см. Срезн. II, 730. Обычно объясняется как заимств. из герм.: ср. гот. asneis , д.-в.-н. asni (Татиан), которые сближаются с гот. аsаns "урожай, жатва" (см. осень); см. Маценауэр, LF 12, 173; Мi. ЕW 4; Файст 58 и сл.... смотреть
-а, ч., діал. Плотар.
осна́ч іменник чоловічого роду, істота плотар діал.
-а, ч. , діал. Плотар.