БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів'я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину — славну ниву, — хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).
БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил., НЕВИМІ́РНИЙ рідше (який неможливо або важко виміряти); НЕОГЛЯ́ДНИЙ, НЕОЗО́РИЙ, НЕОЗО́РНИЙ рідше, НЕОСЯ́ЖНИЙ (який неможливо або важко оглянути зором); НЕСХОДИ́МИЙ, НЕСХО́ДЖЕНИЙ рідше (який неможливо або важко обійти через великий простір, велику довжину). Микола Щорс висовував голову у віконце, йому було видно безкінечні рейки, безмежний степ (С. Скляренко); Степи, степи, безконечні українські прерії, як любить вона згадувати їх! (О. Гончар); Ранок був чудовий. На безкрайньому лазуровому небі — ні хмаринки (В. Гжицький); Береги далеко. Правий — гори, кучугури і переярки в лісах. Лівий — мілини, пісок, верболози і безкраї, нескінченні соковиті луки (Ю. Смолич); Маланка пішла на поле. Припала вухом до безбережної ниви (М. Коцюбинський); В синій барві небо неокрає (А. Малишко); Біла-біла й легка, як пушинка з кульбаби, загубилася в бездонній синяві хмарка (О. Донченко); На небі, в безмірній темній безодні, почали моргати перші зорі (І. Франко); Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І. Багмут); З невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (О. Гончар); Східна Європа. Неоглядні безмежні простори, найбільша в світі рівнина, басейни численних повноводних рік (О. Левада); Ой ти, поле неозоре! — Ані краю, ні кінця (М. Успеник); Степ і степ, а над ним неосяжний простір неба (А. Шиян); Степ! Неозорий, несходимий степ! Розігнався ти голубими просторами з півночі на південь, докотився пшеничним прибоєм до синього моря (О. Донченко); Ігор спить — і водночас не спить, він думками змірює від Дону до Дінця несходжені степи (Н. Забіла). — Пор. 2. вели́кий, 1. нескінче́нний, 1. просто́рий.
ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм., УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ) діал.; ЧО́РНИЙ розм. (про роботу — пов'язаний із великим фізичним напруженням, з виробничим трудом). Боротьба була довгою і важкою (З. Тулуб); Оволодіти майстерністю справжнього керівника, навчитися розумно користуватися своїми правами — річ важка, складна (з журналу); Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан (І. Нечуй-Левицький); Під час революції вона билась там (на Кавказі) з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи (М. Коцюбинський); Нелегка це справа — новорічні побажання. Тут майже неможливо бути оригінальним (М. Рильський); Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко); О. Нестор довгу хвилю мовчав, мабуть, силуючись розпутати оту скрутну загадку (І. Франко); — Хотіла б я знати, скільки копійок заробите ви за день такої пекельної праці (Л. Яновська); — Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? ..Формула тут проста: любов і двожильна праця (О. Донченко); Кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (І. Франко); Порозгороджувалися люди не то що поміж собою, а й роботу розгородили: то — чорна, а то — біла, — благородна б то (Панас Мирний).
ВАЖКИ́Й (про злочин, провину тощо — пов'язаний з дуже поганими вчинками та їх наслідками), ТЯЖКИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ підсил. (Джонатан:) Важкі гріхи.. взяв на душу нещасний мій товариш! (Леся Українка); Тяжкий злочин — убивство (М. Стельмах); Я спокутувала свій великий гріх (І. Нечуй-Левицький); Арапников упіймався на фальсифікації цифр спостережень. Це була серйозна провина (М. Трублаїні); (Єпископ:) Смертельний гріх оці твої прокльони (Леся Українка).
ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.; ВИРІША́ЛЬНИЙ, ЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ підсил., КАРДИНА́ЛЬНИЙ підсил. книжн., НЕОЦІ́ННИЙ підсил. рідше, ДОРОГИ́Й рідко (який має основне значення, визначає дальший хід чогось, допомагає в чомусь); ГРАНДІО́ЗНИЙ, ІСТОРИ́ЧНИЙ, ЕПОХА́ЛЬНИЙ книжн. (який має велике значення для цілої епохи, тривалого часу); ЗНАЧНИ́Й, ЗНАЧЛИ́ВИЙ рідше, ПОМІ́ТНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕМАЛИ́Й (досить важливий). Дуже важливі події сталися в світі (О. Довженко); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); Визначні події в житті народу.. неодмінно відбиваються в народній творчості (М. Рильський); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (В. Самійленко); Місткі слова знаходить поет для розкриття ваговитої думки (з газети); Немаловажна справа; Найсвятіший обов'язок молодого літератора — створювати такі художні полотна, які були б суспільно значущими (В. Козаченко); Йому треба було одвезти в одно місто доручення в одній серйозній справі (М. Коцюбинський); Справа була вельми важна (Б. Грінченко); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О. Довженко); Крутизна траєкторії мін у горах виявилась особливо цінною (О. Гончар); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівні, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю. Збанацький); Гинули одні, А інші виривалися із виру, Приносячи дорогоцінні вісті (М. Рильський); Мистецтво й доба, художник і час — ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними й животрепетними (О. Левада); Грандіозні успіхи в галузі космонавтики; Ніхто ще не знав про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями щойно брав участь (О. Гончар); Епохальний твір мистецтва; Значна подія; Помітним досягненням нашої літератури останніх років став роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай" (з журналу). — Пор. знаме́нний.
ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., ПОТУ́ЖНИЙ підсил., ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙ розм. підсил., ПОРЯ́ДНИЙ розм., ОТАКИ́Й розм., ОТАКЕ́ННИЙ розм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙ підсил., МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ підсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця — про предмет); ОБ'Є́МНИЙ, ОБ'Є́МИСТИЙ (значний, об'ємом — про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ розм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один (короп) у торбі є! — Великий? — Та чималий! (М. Рильський); Гонить (вітер) хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали (опришки) за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація — якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала (Тетяна Василівна), як пішов (Кулик) від неї. Лев'яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам'яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); (Корній:) На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в'юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об'ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об'ємистий перший том (поезії) (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).
ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет., ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ЗДОРОВЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ розм. підсил. Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно,.. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ — немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її (долини) упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах,.. вона занепала (Панас Мирний). — Пор. 1. безме́жний.
ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., ТИТАНІ́ЧНИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙ рідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙ рідко, НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. підсил. Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона (Кіпріда) велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя (голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії) величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому (романі Тихого "Рахунок за сонце") нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум'ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). — Пор. 1. винятко́вий, 1. надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.
ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил., НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙ підсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙ розм. підсил., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. підсил., СТРАШНИ́Й розм. підсил., ТИ́СЯЧНИЙ розм., ВА́ЛЬНИЙ діал. Вона жила великою сім'єю, з дочками, сиротами-внуками (Панас Мирний); Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників (М. Стельмах); Треба, щоб військо стояло напоготові побіля границі (кордону), та ще, щоб немала і сила (Г. Квітка-Основ'яненко); Противник теж підкинув значні сили піхоти (О. Гончар); Там (у Петрівцях) була численна й добра книгозбірня (Н. Рибак); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій (з журналу); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Каже (внук), ніби то далекі світи, превелике множество (кількість) планет (І. Цюпа); В момент атомного вибуху виділяється колосальна кількість енергії (з журналу); Грандіозна маніфестація виходить на вулиці... (І. Микитенко); Війна принесла народові незліченні біди, нечувані руйнування (І. Цюпа); По отавах і зайвих полях паслись незлічимі гурти овець (Д. Мордовець); Немов незчисленні орди дикунів-велетнів,.. шуміли сосни (С. Васильченко); Заспівав (співець), і юрба величенна, Мов життя на той час запинила (зупинила) (Леся Українка); Квитки (до театру) коштують, мабуть, суму несосвітенну (О. Полторацький); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила (Т. Шевченко); Він, мов справжній суддя слідчий, не переставав тягти з нього жили тисячними питаннями (І. Франко); Не ножем, а гарматами воює, то є ціла армія вальна (Л. Українка).
ВЕЛИ́КИЙ (якому в значній мірі властива певна ознака, риса характеру), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., НЕЗМІ́РНИЙ підсил., НЕАБИ́ЯКИЙ, СТРАШНИ́Й розм. підсил., ПОРЯ́ДНИЙ розм. Усяк бачив, що Тимоха велике ледащо (Г. Квітка-Основ'яненко); З того, що довелося мені досі перечитати, я вбачаю талан чималий (Панас Мирний); Кіно вимагає величезної працелюбності (О. Довженко); Ото був превеликий знахар! (Б. Грінченко); Незмірні гордощі сповнюють душу (М. Рильський); Шофер.. виявився неабияким баляндрасником (О. Гуреїв); На неї вперше напав страх, найшло каяття, що вона покохала такого страшного чоловіка, покохала страшного катюгу України (І. Нечуй-Левицький); — Я скажу тобі, що з тебе порядний егоїст... (А. Кримський).
ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (М. Рильський); Одразу потрапив (Франко) в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (П. Колесник); Дуже дорога нам постать великого Кобзаря України — Тараса Шевченка (з газети); А. В. Луначарський був блискучим літературним і художнім критиком (з журналу); — Я купець, відомий у Києві (І. Нечуй-Левицький); Приїхали також (до Одеси) і чільні діячі та керівники всеросійських громадських інституцій, промислових і торговельних об'єднань, земських союзів та союзів міст (Ю. Смолич); Се та знаменита криниця, до якої з'їздяться люди з далеких сіл (М. Коцюбинський); Від знаного поета народного, селянина Павла Думки з Купчинець, одержали ми кілька поезій (І. Франко). — Пор. славе́тний.
ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст. Людину павук кусає лиш у виняткових випадках (з журналу); (Мічурін:) У мене сьогодні особливе свято (О. Довженко); Особлива ситуація. Йому (Д. І. Яворницькому) пощастило придбати різними способами.. рідкісні зразки запорозької зброї (І. Шаповал); Гостям показали справді унікальний витвір — перший глобус місяця з усіма впадинами та рельєфами на його лицевій і тильній стороні (І. Волошин); Він (лікар) почав діяти, і за годину Еріка розплющила очі. Заходи Майєра були екстраординарними, але, безперечно, дійовими (В. Собко); Понура постать стоїка-революціонера Рахметова натякає нам на щось справді оригінальне й нове, хоч, може, й нетипове, виїмкове (Леся Українка). — Пор. видатни́й, 1. незвича́йний, 3. вели́кий.
ВИСО́КИЙ (про події, твори тощо — важливий за своїм значенням), ВИДАТНИ́Й, ПОЧЕ́СНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ. Лікар.. віддав на суд компетентних і високих зборів своїх колег плоди всієї своєї шістдесятилітньої діяльності (Ю. Смолич); Кіно в житті села було видатною подією (Григорій Тютюнник); Колектив (бандуристів) одержав чимало почесних нагород (з журналу); Великі творяться діла в нашім краї (М. Рильський).
ВИСО́КИЙ (спрямований на здійснення величної мети), БЛАГОРО́ДНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ, СВЯТИ́Й, СВЯЩЕ́ННИЙ. Смерть його (Мічуріна) відгукнулась у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О. Довженко); Павло Грабовський є одним із тих кращих представників демократичної інтелігенції, які в умовах царського ладу гинули за благородні, високі ідеї, йшли на каторгу, на заслання (з підручника); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); (Лицар (з найнижчого уступу скелі):) Святий цей запал, а проте даремний (Леся Українка); Привіт Болгарії, що пута вікові В священній боротьбі розбила вщент, навіки (М. Рильський).
ВИСО́КИЙ (який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження), ВЕЛИ́КИЙ. — Я запросив з Варшави багато високих гостей, щоб показати їм свій палац (І. Нечуй-Левицький); Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота (М. Стельмах).
ДОРО́СЛИЙ (який вийшов з дитячого віку), ПОВНОЛІ́ТНІЙ, ВЕЛИ́КИЙ розм., ЧИМА́ЛИ́Й розм., НЕМАЛИ́Й розм., ОПЕ́РЕНИЙ (ОПІ́РЕНИЙ) жарт. — Я навіть змалку почувалась дорослою, я наче весь час доросла (Є. Гуцало); (Долон:) Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний, я не хлоп'я давно (Леся Українка); Сашко-великий у нас тракторист, Сашко-маленький в одному класі зі мною (Ю. Яновський); — Лихо, діти, Лихо мені з вами! Викохав вас, вигодував, Виросли чималі, йдете в люди (Т. Шевченко); — Ти вже немалий ... Друзі твоїх літ дітей мають... (Панас Мирний); Весела натура так і просвічувала з усього його обличчя, так і виказувала в ньому ще не опереного, малодосвідченого хлопчиська (Ю. Збанацький). — Пор. 1. дозрі́лий.
ДОРО́СЛІ мн., м. (протилежне діти), СТА́РШІ розм., ВЕЛИ́КІ розм. — Знав я дітей, Порфире, що в твоєму віці нарівні з дорослими снаряди носили до фронту (О. Гончар); Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших (М. Коцюбинський); Скільки дітвори перемерло!.. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний).
НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.; НЕЗРІВНЯ́ННИЙ (який важко порівняти при цьому з чим-небудь); НАДМІ́РНИЙ, НЕПОМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму); НЕЙМОВІ́РНИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИВОВИ́ЖНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (який викликає подив силою свого вияву, у який важко повірити); НАДПРИРО́ДНИЙ, НЕЗЕМНИ́Й (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого в природі); НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ (який викликає враження про перевищення звичайних людських якостей, властивостей, можливостей). Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач); Тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому.. спокій і стриманість (О. Гончар); Не раз ризикував (Яків) життям — рятував справу своєю винятковою особливістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (О. Полторацький); Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв); На хвилю нерви його отупіли з надмірного болю (І. Франко); Тітка, зігнувшись під непомірною вагою, ..поспішала до поїзда (В. Козаченко); В надвечір'ї його біле волосся спалахнуло неправдоподібною білістю (Є. Гуцало); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян); І дивишся на сю гостру енергію (гуцулів), на сю непогамовану завзятість, на сю витривалість казкову — і гадаєш собі: і так то все пропаде? (Г. Хоткевич); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно; очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском (І. Франко); Якби я невірним був тобі таємно, — ..Я б украв у себе щастя своє — долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко); — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (І. Франко); Нелюдським напруженням він робить ще кілька кроків і знесилено осідає на землю (І. Багмут); Надсильне, довго здержуване хлипання перервало її мову (І. Франко); Вона тремтіла від непосильного напруження волі (І. Ле). — Пор. 3. вели́кий, найбі́льший, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.
НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ поет. (про можливості, перспективи тощо). Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (І. Ле); Степан Онуфрійович і справді вважав себе за людину незвичайних здібностей і необмежених можливостей (Ю. Збанацький); Життя коротке, та безмежна штука (мистецтво) І незглибиме творче ремесло (І. Франко); У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (П. Кочура); Тематика.. фольклору невичерпна і безбережна (М. Рильський); Розкіш здавалась незмірна і неймовірна навіть багатим чужоземцям і заграничним (закордонним) посланцям (І. Нечуй-Левицький); Скажи ж ти, звідки сила та безмірна, Що рівної нема їй в Палестині? (Леся Українка); Наче сп'янілий від нових безкраїх можливостей, Вася хотів швидше усе побачити (О. Гончар). — Пор. 3. вели́кий.
НЕСКАЗА́ННИЙ (якого не можна виразити в словах, передати словами), НЕВИМО́ВНИЙ, НЕПЕРЕДА́ВАНИЙ, НЕОПИ́САНИЙ, НЕОПИСА́ННИЙ. Несказанна ненависть заблискала в її очах (О. Кобилянська); Старий не говорив нічого, мабуть, він не міг промовити ні слова, уста його були скривлені невимовним жалем (Олена Пчілка); А тим часом вечір глибшав, і небеса у воді теж глибшали, таємничішали, сповнювались особливої, непередаваної задуми.. (Є. Гуцало); — Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (І. Франко). — Пор. 3. вели́кий, 1. надзвича́йний, 3. надзвича́йний.
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. — значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙ підсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙ заст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). — Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.
СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. — який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. інтерес, цікавість); БЕЗМЕ́ЖНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ розм.), НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, БЕЗДО́ННИЙ поет., БЕЗТЯ́МНИЙ підсил., НЕСТЯ́МНИЙ підсил., БЕЗУ́МНИЙ підсил., ЛЮ́ТИЙ підсил., НЕСАМОВИ́ТИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., СТРАШНИ́Й підсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙ підсил. розм. рідше, СТРАХІТЛИ́ВИЙ підсил. розм., СТРАХІ́ТНИЙ підсил. розм., СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (про якесь почуття). Мені раптово стало соромно, що я не маю такого сильного почуття до неї (Є. Гуцало); Велике, фатальне кохання — це самум (Леся Українка); Великий гнів і велика скорбота, мов два млинових камені, стиснули до краю натягнену душу старого (М. Стельмах); Гості не тільки зрозуміли, хто така була Антоніна, але й відчули до неї глибоку повагу (О. Довженко); Важкі думки, невдачі, глибока образа докорів гнали Пріську додому (Панас Мирний); І лють нараз напала. Гостра лють! Помсти (Г. Хоткевич); Вона з гострою цікавістю приглядалася майже до кожного обличчя (Д. Ткач); Щастя, безмежна радість, любов до світу обгортали його, гріли серце (С. Скляренко); Першого дня Різдва безмірне горе давило Гаїнку (Б. Грінченко); Зосталась тільки ця любов обопільна, це безмірне щастя зустрічі двох людей, що звуться: мати й син (О. Гончар); Щоб передать журбу мою безкраю, немає фарб і слів нема таких (В. Сосюра); Спалить мене бездонна туга (Уляна Кравченко); Збулася (Пазя) зовсім збентеження, яке обхопило було її зразу внаслідок безтямної люті (Лесь Мартович); Я в пісню вилив ніжні мрії, Любов безумну в пісню вклав (М. Рильський); Люта злоба; Знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа (М. Стельмах); Боже, розплати шаленої, Боже, шаленої мсти, лютости всенаученої нам на всечас відпусти (В. Стус); Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав (О. Гончар). — Пор. 2. бурхли́вий, 5. важки́й.
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
(Владимир Николаевич) — физиолог; род. в 1851 г. Окончил курс в СПб. университете на естественном факультет и поступил в Академию наук лаборантом при кафедре физиологии и сравнительной анатомии. В то же время В. получил степень магистра зоологии за диссертацию "К иннервации лимфатических сердец", а в 1889 г. представил диссертацию на степень доктора: "Дополнения к исследованиям лимфатических сердец у некоторых представителей амфибий". В 1885 г. В. был назначен приват-доцентом СПб. унив., а в 1889 г. назначен профессором физиологии Томского университета, где состоит и ныне. Кроме диссертаций В. напечатал: "Об окончании нервов в голосовых сумках млекопитающих" (1872); "Об отделении панкреатического сока" (1876); "О живых канюлях из кровеносных сосудов" (1877, с Истоминым); "Об ускоряющих нервах сердца" (1876, вместе с Павловым); "Zur Innervation der Speicheldrü sen" (1881, с Овсянниковым) и мн. др.<br>... смотреть
ВЕЛИКИЙ, -ая, -ое; велик, велика и велика, велико и велико, велики ивелики; величайший. 1. Превосходящий общий уровень, обычную меру, значение,выдающийся. В. русский язык. Великие люди. Великая победа. ВеликаяОтечественная война. 2. (велик, -а, -о, -и). Очень большой. Великая радость.У страха глаза велики (посл.:трусу везде страшно, везде видится опасность).3. только кр. ф. (велик, -a, -о, -и). Большего размера, чем нужно,просторный. Сапоги велики. Кабинет слишком велик. * Великий князь - вДревней Руси: старший по положению князь, с 18 в. - титул членов царскойфамилии, лицо, имеющее этот титул. Великое множество - очень много. Не великбарин (не велика барыня) (разг.) - не важный человек, нечего с ним (с ней)церемониться. II сущ. великость, -и, ж. (к 1 знач.; устар.).ВЕЛИКОВОЗРАСТНЫЙ, -ая, -ое; -тен, -тнаи (устар.)... смотреть
великий 1. м. Тот, кто необычайно гениальный. 2. прил. 1) а) Очень большой, огромный по своим размерам. б) Выделяющийся по своим размерам из ряда однородных предметов, объектов и т.п. 2) Большое количество чего-л. 3) а) Превосходящий, превышающий обычную меру по силе, глубине, интенсивности и т.п. б) Обладающий какими-л. качествами в самой высокой степени (о человеке). 4) а) Выдающийся по своему значению, влиянию, по своим достоинствам и т.п. б) Отмеченный каким-л. знаменательным событием или событиями, значимый для кого-л., чего-л. (о времени, периоде жизни человека, общества). в) Необычайно одаренный, гениальный. г) Употр. как постоянный эпитет некоторых выдающихся по исторической роли лиц. д) разг. Очень хорошо знающий свое дело, искусный.<br><br><br>... смотреть
великий 1. great; (при собственных именах) the Great великие державы — the Great Powers великий учёный — great scientist Пётр Великий — Peter the Grea... смотреть
великий Большой, безмерный, громадный, огромный, знаменитый, славный, достославный. Великая душа. Великий человек. Александр Великий.. Ср. . См. большой, важный, высокий, знаменитый, славный велико дело, не велик... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. великий большой, безмерный, громадный, грандиозный, гигантский, значительный, огромный, колоссальный, знаменитый, славный, достославный, важный, высокий, немалый; титанический, крупный, велий, одаренный, эпохальный, величайший, выдающийся, прославленный, гениальный. Ant. маленький, незначительный Словарь русских синонимов. великий см. большой Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. великий прил. • большой • немалый • огромный • громадный • колоссальный • грандиозный • гигантский значительный (об отвлеченных понятиях)) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. великий прил., кол-во синонимов: 23 • безмерный (25) • большой (116) • велий (7) • величайший (14) • всевеликий (3) • выдающийся (53) • вящий (10) • гениальный (12) • големый (2) • грандиозный (22) • громадный (28) • достославный (13) • зельный (4) • знаменитый (45) • крупный (74) • немалый (32) • огромный (64) • одаренный (23) • прославленный (23) • славный (63) • титанический (14) • толикий (2) • эпохальный (17) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, достославный, зельный, знаменитый, крупный, немалый, огромный, одаренный, прославленный, славный, титанический, эпохальный Антонимы: ничтожный, маленький, малый, жалкий, смешной, незначительный, нищенский... смотреть
Великий (Владимир Николаевич) — физиолог; род. в 1851 г. Окончил курс в СПб. университете на естественном факультет и поступил в Академию наук лаборантом при кафедре физиологии и сравнительной анатомии. В то же время В. получил степень магистра зоологии за диссертацию "К иннервации лимфатических сердец", а в 1889 г. представил диссертацию на степень доктора: "Дополнения к исследованиям лимфатических сердец у некоторых представителей амфибий". В 1885 г. В. был назначен приват-доцентом СПб. унив., а в 1889 г. назначен профессором физиологии Томского университета, где состоит и ныне. Кроме диссертаций В. напечатал: "Об окончании нервов в голосовых сумках млекопитающих" (1872); "Об отделении панкреатического сока" (1876); "О живых канюлях из кровеносных сосудов" (1877, с Истоминым); "Об ускоряющих нервах сердца" (1876, вместе с Павловым); "Zur Innervation der Speicheldrü sen" (1881, с Овсянниковым) и мн. др.<br><br><br>... смотреть
ВЕЛИ́КИЙ (-ой), ая, ое; величайший, сравн. и превосх.◨1.Большой, значительный по величине, размерам (к кон. XVIII в. употр. преимущественно кратк. ф. п... смотреть
98 Великий — великыи, -ая, -ое (18) 1. Крупный, больше обычного размера: ...сыпахуть ми тъщими тулы поганыхъ тльковинъ великыи женчюгь на лоно, и нѣ... смотреть
важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він (голова) був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик (полонений), що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник). вели́ка ри́ба. Поважна особа, впливова людина. Отець її — дуже велика риба, один з перших багачів в Бориславі і Дрогобичі (І. Франко). вели́ка різни́ця. Зовсім інша справа. — Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра (їхати)? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах). вели́ка ця́ця, перев. ірон. 1. Особа, що займає високу посаду або має великий вплив; впливова, поважна особа. — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний); Ану, коли ти вчений, скажи мені, де тут на цьому кутку закопані гроші? А ба! От і не скажеш, бо не знаєш. А я так знаю, хоч я й неписьменний. Велика пак цяця — письменний чоловік! Куди ж пак! (І. Нечуй-Левицький ). 2. Дуже важливий, потрібний предмет. Мати знову мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” Велика пак цяця — біла сорочка. Спробували б мама, як гарно лазить в лозах та ожину рвати (І. Нечуй-Левицький). вели́ке ді́ло. Уживається для вираження важливості, значущості чого-небудь. Прикинув (Варчук), що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: “Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити” (М. Стельмах); // ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов). вели́ке се́рце у кого. Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний перейматися чиїмись переживаннями, горем. Спитала (Тамара) несміливо.— Зара?! — Очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце... (А. Хижняк). вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар). вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький); А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Нар. опов.); — Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко); // в чому. Відома, компетентна в певній галузі особа. Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь). вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума (Василева мати), як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький). вели́ким (ди́вним) ди́вом, зі сл. дивува́тися. Дуже, надто. Ускочивши в хату, він (Попенко) мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний); Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се мало значитися (І. Франко). вели́кого (висо́кого) колі́на. Знатного роду. У жіночій громаді не йшла в лад ота княгиня, жона Гвинтовчина, .. пані великого коліна (П. Куліш). вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. значною мірою зумовлюється раціональною системою розселення трудящих (Вісник АН України); Фундаментальним (дослідженням) найбільшою мірою притаманна наукова невизначеність, тобто відсутність однозначного зв’язку між затратами і результатами (Вісник НАН України). ви́пала (висо́ка (вели́ка)) честь кому, чому, перев. з інфін. Хто-небудь виявився гідним виконувати, здійснювати і т. ін. щось відповідальне, почесне, дуже важливе. Шеф викликав нас (футболістів) до контори й .. товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський). ви́пала висо́ка честь на до́лю кого. Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев’ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу). висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу). з вели́кого ро́зуму, ірон. Необдумано, легковажно. Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду… Один баламутить по дурості своїй, а другий з великого розуму (М. Стельмах). з вели́кої лі́тери. Такий, що прославився добрими справами і гідний високої поваги (про людину). Є речі, яких не забудеш. Наприклад, почуття гордощів за наших .. людей. За Людей з великої літери (Л. Дмитерко); Учитель з великої літери (З усн. мови); // Щось, усіма шановане, дороге кожному. Український степ є Степом з великої літери з погляду неповторності його витворення. ..Згадаймо тут, з яким захватом описував Степ у повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Нічого в природі не могло бути кращого, зауважує письменник (З журналу). (і) мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). (і) старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); (і) старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер). ма́ти (вели́кий) хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); (Настя:) На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. (Хома:) Еге... Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як... (І. Карпенко-Карий). ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); (Андрій:) Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього (Ярошенка) має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); (Смола:) Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. (Хуса:) Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка). 2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його (сількора) силу має (О. Гончар). 3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич). 4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осен мі́ряти вели́кою мі́рою що. Дуже відповідально ставитися до чогось. — Перед ними (солдатами) Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко). не ма́ти (своє́ї) во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав (Славко) просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. (Матушка гуменя:) Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його (лукавого) захиститися (Панас Мирний). обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила (Тоня) злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла (дівчина) по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів о́чі вели́кі в кого. Хтось занадто цікавий (перев. до чужих справ); безцеремонний. У кожного очі великі: всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці (М. Старицький). роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський). ста́ти (бу́ти) у (вели́кій) приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. (Риндичка (до старшини):) Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська). 2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водо у вели́кій (значні́й, бі́льшій і т. ін.) мі́рі . Переважно, здебільшого тощо. Тут (у гірських умовах) загальний успіх у великій мірі залежав від ініціативи, винахідливості, бойового настрою кожного окремого бійця (О. Гончар); Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури (М. Коцюбинський); Не вийде з неї (людини) генія — це вже в більшій мірі її власна справа… (Є. Гуцало). у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко). у мо́ді. Має загальне визнання хто-, що-небудь; популярний, поширений. Видно, справді, у вас в Галичині “жіноче питання” дуже в моді тепер (Леся Українка); У нас тепер в моді “Пісня капітанів” (Ю. Яновський). у вели́кій мо́ді. Гончарівка через своїх дівчат у великій моді (Г. Квітка-Основ’яненко); // Цінується щось. — Це колись, коли людям робити не було часу, кохання в моді було… Лицарі там одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився — сама дурнем назвала б! Не та доба (В. Підмогильний).... смотреть
ВЕЛИ́КИЙ, а, е.1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий.І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто вели... смотреть
ВЕЛИКИЙ, церк. велий, превышающий обычную меру, сравнительно с другими обширный, большой; о человеке славный великими, знаменитыми подвигами; но, в сокращенном виде, иногда относится и к росту. Велико имя Господне на земле. Право, великое слово. Брат мой велик, а до тебя не дорос. Великое расстояние, пространство. Велика разница между великим умом и великою хитростью. Велик верблюд, да воду возят; мал соболь, да на голове носят. Велико, да болото; мала, да нивка. Велик, да дурак; а иной и маленек, да черт ли в нем. Велик телом, да мал делом. Милость велика, да не стоит и лыка. Велика Федора, да дура: а Иван мал, да удал. Не величка, да Кузминишна. Не величка птичка, да ноготок остер. Дом не велик, да стоять не велит. Из малого выходит великое. Велик сапог - на ноге, мал - под лавкой, о запасе, излишке. Великие порядки доводят до великих беспорядков. На великое дело - великое слово. Маленьки детки - маленькие бедки, а вырастут велики - большие будут. Ласково слово, что великий день. Не от велика, несколько, немного, маловато. Великая четыредесятница, арх. великоговенье, великий пост, шесть недель поста перед св. пасхой. Великая седмица, страстная неделя. Велик-день стар. и поныне южн. светлое Христово Воскресение. Великие поклоны, полагаемые при великопостном служении. Великий прокимен, стих из псалтыря, который поют после входа на вечернях. Великий князь, чествование древних государей русских, а ныне всего мужеского поколения от государей. Великая княжна, чествование женского императорского поколения, до замужства. Великая княгиня, чествование великокняжеских супруг и великих княжен в замужстве. Великие пятницы: раскольн. считают их 12; они описаны в свитке Сон Пресв. Богородицы, искаженном изображении страстей Господних; см. пяток. Великоватый, несколько превышающий должную меру; также употреб. сокращ. великонек. Сапоги великоваты, великоньки, не по ноге. Великонек, да плохонек, а и маленек, да умненек. Великонек, да диконек. Великошенек, -кохонек, довольно, изрядно велик; весьма, очень велик. Великость ж. свойство, состояние великого, б. в переносном знач. Великость души, великодушие, в высшем знач. Поймите всю великость этой жертвы. Великан, арх. великанец; великанища об. человек или животное необычайно большого роста; гигант, могут, исполин, волот; такая же женщина великанша, великуша. | Великан-змея, удав, Воа constrictor. Великанов, ему прнадлежщ., великанский, им свойственный. Великатный (искаженное великий? деликатный?) новг. яросл. пенз. перм. величавый, видный, важный, чванный, гордый; иногда вежливый, уменьем обращаться внушающий уваженье. Великатность, чванство, важничанье. Великатиться, великатничать, величаться, важничать, ломаться; отличаться приличным обращением. Великовка ж. яросл. Великий пост. Великодавец м. великодарный церк. щедрый податель великих даров. Великоденный, великоденский, относящийся к великодню, к пасхе, к светлому Христову Воскресению. Дуй не дуй, не к рождеству пошло, к великодню, о стуже, вьюге. Великодержавный, владетель великой, обширной державы. Великодушие ср. свойство переносить кротко все превратности жизни, прощать все обиды, всегда доброжелательствовать и творить добро; противопол. малодушие. Великодушный, обладающий свойством этим. В шутку называли так великопоместного владельца, у кого более ста душ; остальных звали малодушными, а беспоместных - бездушными. Великоименитый, знаменитый, славный, прославившийся великими делами. Великокняжий, -княжеский, принадлежащий великому князю, свойственный роду его. Великолепие, соединение в чем красоты и величия; роскошное богатство в изящном виде. Великолепный, соединяющий в себе названные качества. Великомочие ср. великая сила, крепость, власть, могута, могущество. Великомоч(щ)ный, обладающий этими качествами. Великомученик м. -ница ж. величанье, придаваемое церковью святым мученикам высокого рода или сана, приявшим за Христа великие мучения. Великомученический венец. Великоног растение Selago. Великопоместный, владеющий большими, обширными поместьями, вотчинами. Великопостный, относящийся к великому посту; весьма строго соблюдающий все посты, великопостник, -ница. Великопроповедователь, -дник, славный ревнитель Слова Божия, знаменитый проповедник его. Великородный, высокородный, происшедший от знатного рода, от именитых предков. Великородиться, важничать, гордиться. Великороден, да нам не угоден. Великорослый, высокий, великого, большого роста. Великосердие, доблесть; храбрость и великодушие; -сердый, доблестный. Великосветский, принадлежащий, относящийся к большому свету, обществу. Великославный, многославный, великоименитый. Великострадалец церк. великомученик. Величие ср. огромность, превосходство, в невещественном, духовном или нравственном отношении. Величие дел человеческих ничтожно перед величием Божеских дел. Величина ж. все измеримое и исчислимое; всякое свойство, не составляющее качества: число, вес, мера, количество, объем, протяжение и пр. Величество ср. стар. объем, величина, пространство; | церк. превосходство, величие; | ныне более употреб. как чествование владетельных особ высшего разряда, императоров, царей, королей и супруг их: императорское, царское, королевское величество. Величественный, исполненный величия; внешностью, видом, впечатлением своим поселяющий понятие о величии, о необъемлемости своей; | поселяющий глубокое уважение к себе. Величить что, увеличивать, умножать; придавать кому величие, славу, соделывать великим. Кротость величит властелина. Величать, возносить, превозносить, восхвалять, славить, прославлять, чествовать; | называть по отчеству; | прилагать к кому почетные причитанья, песнями, заздравными пожеланиями; воспевать кого. Как его милость чествуют или величают? Ивановичем; сиятельным. Кого почитают, того и величают. От кого чают, того и величают. Хлеб-соль величай, молись после еды. Величиться, увеличиваться, расти величием, саном, знатностью. Величаться, величать самого себя, кичиться, быть тщеславным и гордым; бахвалить, самохвальничать; | быть величаему, чествуему гласно, прославляему. Возвеличил Бог, и взвеличали люди. Он завеличался, довеличался до позора. Навеличался вдоволь. Повеличайте жениха. Перевеличали всех бояр, свадебных. Провеличался долго. Развеличался некстати. Увеличить доходы. Величательный, относящийся до величанья кого, до восхваления; величательный стих поется в честь праздника, на утреннем и вечернем славословии. Величальный, то же, употреб. в быту житейском. Величальный обряд, на девичнике, где поются величальные песни. Величальный пир, в почет кому- либо данный. Величанье ср. действ. по глаг., чествованье, хваление, хвала, прославление; | действие величающегося, самохвальство; | церк. величательный стих, в честь праздника; | песня, припев, складное поздравленье, пожеланье, тост в почет именитому человеку, гостю, хозяину пира или начальнику. | Величаньем зовут канун свадьбы, девичник, и самые песни, которые поются в честь жениха, невесты, бояр и гостей. Иных в величаньях этих подымают насмех, вымогая деньги. Величатель м. -ница. ж. кто слагает, говорит кому или поет величанья; кто дает величальный пир и пр. Величавый, величественный, степенный и важный, осанистый; внешностью своею внушающий уваженье; | кичливый, надменный. Величавость ж. внешнее величие, сановитость величавого. Величава об. величавый человек иногда укорно, гордый; или ласкат. Ой ты, величавушка моя! Ой ты, пава моя, величава моя! Велий церк. великий; веле, польское, а у нас иногда употреб. в сложных словах, велико, весьма, очень, много. Велеглаголанье, велеречие, многословие, многоречие. Велеречивый человек. Велегласие, громкость, звучность; -сный, громкий, звучный, зычный; -сность, громкость; | большая гласность чего. Веледушие, великодушие. Велезвезд м. тамб. звездовед, звездочет, знахарь по звездам, астролог, звездогадатель. Велелепие, великолепие, блистательная красота. Велемудрый, премудрый; велемудрствовать, рассуждать премудро. Велеумный, весьма умный, б. шуточн. Вельми, нареч. церк. весьма, слышно иногда в речи грамотеев, стариков. Вельмоваться смол. произн. вельмувацца; величаться, важничать, кичиться. Вельможа об. особа знатного рода и звания, либо высокого сана; вообще, человек важный и знатный. <br><br><br>... смотреть
вели́кий прил., употр. очень часто Морфология: вели́к, вели́ка и велика́, вели́ко и велико́, вели́ки и велики́ 1. Великим называют что-либо очень бо... смотреть
I A/A пр см. _Приложение II(выдающийся)вели́ќвели́кавели́ковели́киИ на во́лнах витязя лелея,Рек Донец: «Вели́к ты, Игорь-князь!Русским землям ты прине... смотреть
великий прил. (55) ед.муж.им. Вы великий импровизатор!КБ 22. Хорошо, что мой-то барин не великий господинСтуд. 3.8. «такое войско, в коем презритель... смотреть
• великий актер• великий артист• великий архитектор• великий борец• великий вклад• великий воин• великий волшебник• великий восторг• великий вред• вели... смотреть
-а, -е. 1) Значний за розмірами, величиною; прот. малий. || Значний за кількістю; численний. || Який значно переважає своїми розмірами інші подібні пр... смотреть
-ая, -ое; -ли́к, -а, -о и -а́, -о́, вели́ки и велики́; велича́йший (к 1 и 2 знач.). 1. (кратк. ф. велика́, -о́).Превышающий обычную меру, очень большо... смотреть
-а, -е.1》 Значний за розмірами, величиною; прот. малий.|| Значний за кількістю; численний.|| Який значно переважає своїми розмірами інші подібні ... смотреть
ПОСТ - важнейший из многодневных постов, начинается за семь недель до праздника Пасхи и кончается субботой Страстной седмицы. Великому посту предшествуют три подготовительные недели. Богослужения, напоминающие о приближении Великого поста, начинаются в воскресение - в "неделю о мытаре и фарисее" (Лк. 18; 10-14. Называется по евангельскому литургическому чтению в этот день). Затем следует сплошная седмица, оканчивающаяся воскресением, посвященным притче о блудном сыне - "неделя о блудном сыне" (Лк. 15; 11-32. Называется по литургическому чтению этого дня). Следующее воскресение "мясопустная неделя" - посвящено Страшному суду (см. Мк. 16; 9-20), с понедельника начинается масленица, оканчивающаяся воскресением "сыропустной неделей ', в этот день воспоминается изгнание Адама из рая. С понедельника начинается Великий пост. Молитвословия Великого поста отличаются покаянным настроением, на всех богослужениях читается покаянная молитва св. Ефрема Сирина (IV в.) "Господи и Владыко живота моего...". Во время Великого поста в среды и пятницы, а также в понедельник и вторник Страстной седмицы и в четверг пятой недели совершается литургия Преждеосвященных Даров (кроме дня Великой пятницы); по субботам и в шестое воскресение совершается литургия Иоанна Златоуста; в остальные воскресения, а также в четверг и субботу Страстной седмицы - литургия Василия Великого; в понедельник, вторник и четверг литургия не совершается. В первые четыре дня Великого поста на повечерии читается Великий канон св. Андрея Критского (VIII в.). Каждое воскресение Великого поста имеет особое воспоминание. В первое воскресение после литургии совершается чин Торжества православия, установленный в память восстановления почитания икон в 842 г. в Византии. Второе воскресение посвящено св. Григорию Паламе, архиепископу города Солунь (совр. Салоники, Греция), византийскому богослову-исихасту (XIV в.). Третье воскресение, называемое Крестопоклонной неделей посвящено поклонению Кресту (поклонение совершается от воскресения до пятницы). Четвертое воскресение посвящено св. Иоанну Лествичнику, игумену монастыря Синайской горы, автору "Лествицы" (VI - VII вв.). В четверг пятой недели на утрени снова читается канон св. Андрея Критского, а также читается канон в память св. Марии Египетской и ее житие (отчего все богослужение, длящееся несколько часов, получило название "стояние Марии Египетской"). Суббота пятой недели посвящена воспоминанию избавления Константинополя в 626 г. от персидского и аварского нашествия, в память чего читается Великий акафист Пресв. Богородицы (этот день также называется "Похвала Пресвятой Богородицы" или "Суббота Акафиста"). Пятое воскресение посвящено св. Марии Египетской, подвизавшейся в Палестине в VI в. Суббота шестой недели - "Лазарева суббота" - посвящена воспоминанию воскрешения Лазаря (см. Ин. II; 146). В шестое воскресение отмечается праздник Вход Господень в Иерусалим. Следующая, последняя неделя называется Страстной седмицей. О богослужении в эти дни см. Страстная седмица, Великий четверток, Великий пяток, Великая суббота. Тексты богослужений Великого поста содержатся в Триоди Постной.... смотреть
1) big, large; large-scaleвеликий бізнес — big businessвеликий Лондон — Greater Londonвеликий палець — (на руці) thumb; (на нозі) big (great) toeвелики... смотреть
1) grand; le Grand (при собственных именах) великие державы — les grandes puissancesвеликие люди — les grands hommesк его великому удивлению — à son tr... смотреть
Велика фигура, да дура.Великий аж до неба, та дурний як не треба. Пр. Великий до неба, а дурний як треба. Пр. Великий виріс, та ума (розуму) не вині... смотреть
büyük* * *1) büyük Великая Октя́брьская социалисти́ческая революция — Büyük Ekim Sosyalist Devrimiвели́кий Пу́шкин — büyük / koca PuşkinПетр Великий — ... смотреть
1) 伟大[的] wěidà[de]Великая Октябрьская социалистическая революция - 伟大的十月社会主义革命великие державы - 强国; 列强великий человек - 伟人великие дела - 伟业Пётр Великий... смотреть
прил.1) кратк. ф. велик, велика, велико (выдающийся) grande; gran (перед сущ.)великие державы — (las) grandes potenciasПётр Великий — Pedro el Grandeве... смотреть
1) groß Великая Отечественная война — der Große Vaterländische Kriegвеликие державы — Großmächte f pl2) (в краткой форме) велик zu groß ботинки велики ... смотреть
(прозвище Петра I; см. тж РАСПРОВЕЛИКИЙ) Стынет в грозном нетерпенье Конь Великого Петра. Ахм913 (72.1); Стоит император Петр Великий, / думает: / «Зап... смотреть
ПЯТОК (ВЕЛИКАЯ ПЯТНИЦА) - пятница Страстной седмицы. В этот день совершается воспоминание Распятия и погребения Иисуса Христа. Литургия в этот день не совершается (если Великий пяток совпадает с праздником Благовещения, совершается литургия Иоанна Златоуста). Во время утрени читаются Двенадцать Евангелий двенадцать евангельских текстов, посвященных страданиям Иисуса Христа: 1е Евангелие - Ин. 13; 31-18; 1; 2е Ин. 18; 128; 3е - Мф. 26; 57-75; 4е - Ин. 18; 28-19; 16; 5е - Мф. 27; 337; 6е - Мк. 15; 1632; 7е - Мф. 27; 3354; 8е - Лк. 23; 32-49; 9е - Ин. 19; 2537; 10е - Мк. 15; 4347; 11е - Ин. 19; 3842; 12е - Мф. 27; 6266. Т.к. богослужебный день начинается с вечера, то утреня обычно служится вечером в четверг. Совершаемые утром Великого пятка Царские часы (составлены Кириллом Александрийским (IV в. Египет)) состоят из иных псалмов, нежели обычные часы: 1 час - 5, 2, 21 пс; 3й - 34, 108, 50; 6й - 53, 139, 90; 9й - 68, 69, 85; после псалмов читаются паримии, Апостол, Евангелие (1 час - Мф. 27; 156; 3й - Мк. 15; 1641; 6й - Лк. 23; 32-49; 9й - Ин. 18; 2819; 37). Изобразительны, следующие после царских часов, состоят из блаженны, Символа веры, молитвы "Отче наш" и некоторых других, 33 псалма. Вечером Великого пятка служатся вечерня и повечерие.... смотреть
див. Бог∗∗∗Iвелет, велетенський, велетень, велик і велик, великан, великанський, великуватий, величезний, величенний, величенький, грандіозний, громади... смотреть
ВЕЛИКИЙ великая, великое; велик, велика-велика, велико-велико. 1. (удар. в кратк. формах велика, велико). Превосходящий обычную меру в каком-н. отношении, выдающийся в сравнении с другими (книжн.). Великий праздник. Великая французская революция. Великое переселение народов. || Необыкновенно одаренный, гениальный, имеющий громадное культурно-историческое значение (книжн.). Великий Гете. Великий человек, 2. только полн. формы. Составная часть монархических титулов (офиц. истор.). Великий герцог. Великий князь (см. князь). || Составная часть титула нек-рых монархических владений (офиц. истор.). Великое герцогство. Великое княжество. 3. (удар. в кратк. формах велика, велико; полн. формы книжн. ритор.). Большой. Велик, да дурак. У страха глаза велики. Ваша дочь слишком велика для такой игры. Испытывать великий ужас. 4. только кратк. формы (удар. велика, велико), кому-чему или для кого-чего. Большего размера, чем нужно (разг.). Ботинки мне велики. Комната для них велика. От мала до велика (разг.) - все без различия возраста. К великому (моему и т. п.) счастью, ужасу, горю (разг.) - то же, что к счастью, ужасу и т. д., но с большей степенью выразительности.<br><br><br>... смотреть
ЧЕТВЕРТОК (ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕРГ) - четверг Страстной седмицы. В этот день вспоминается Тайная Вечеря Иисуса Христа с учениками, Гефсиманское моление, взятие под стражу Иисуса Христа и суд у первосвященников и прокуратора Иудеи Понтия Пилата. На утрене читается Евангелие о Тайной Вечери (Лк. 22; 139). После утрени совершаются часы - первый (с чтением паримии), третий, шестой и девятый. После девятого часа читаются изобразительны, состоящие из блаженны, Символа веры, молитвы "Отче наш" и некоторых других. Литургия Василия Великого начинается с вечерни. На вечерне читаются паримии, после которых следуют литургийные Апостол и Евангелие (евангелие составное - состоящее из текстов различных евангелий: Мф. 26; 120; Ин. 13; 317; Мф. 26; 2139; Лк. 22; 4345; Мф. 26; 4027; 2). Вместо херувимской песни трижды поется молитва "Вечери Твоея Тайныя днесь...". Вечером в Великий четверток совершается малое повечерие. В кафедральных соборах при архиерейском богослужении после литургии архиереем совершается чин умовения ног сослужащим с ним священникам.... смотреть
1) grand; le Grand (при собственных именах) великие державы — les grandes puissances великие люди — les grands hommes к его великому удивлению — à son... смотреть
ВЕЛИКИЙ ВЕЛИКОВ ВЕЛИКОВИЧ ВЕЛИЧКОФамилии-прилагательный достаточно распространены в руссукой ономастике. Фамилия же Великов может быть и церковного ... смотреть
вели́кий, вели́к, велика́, велико́, велики́ (по размерам: у страха глаза велики́; велика́ важность; но: от ма́ла до вели́ка) и вели́к, -а, -о, -и (выда... смотреть
Великий, а дикий.Без товариських манер — брусоватий.Великий до неба, а дурний, як треба.Хоч тілом великий, та ментально ні.Великий як дуб, а дурний як ... смотреть
прил. 1) (выдающийся) grande Великая Отечественная война — la Grande guerra patria 2) (велик) (troppo) grande великая радость — una gioia immensa 3) (только кратк. ф.) di grande misura, troppo grande кабинет слишком велик — lo studio è troppo ampio великие державы — le Grandi potenze Петр великий — Pietro il Grande •• великие мира сего — i grandi della terra, i signori del mondo, i potentati m pl от мала до велика — grandi e piccoli велика беда! — Non importa!; niente di grave!; figurati!; si figuri!; è una sciocchezza! Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, достославный, зельный, знаменитый, крупный, немалый, огромный, одаренный, прославленный, славный, титанический, эпохальный Антонимы: ничтожный, маленький, малый, жалкий, смешной, незначительный, нищенский... смотреть
прил. Пост. пр.: качеств. Величайшее2 наслаждение — напиться чистой воды.ЛЗ Превосходящий обычный уровень, среднюю меру.Непост. пр.: превосх. ст.; ср. ... смотреть
великий краткая форма вели́к, велика́, велико́; укр. вели́кий, др.-русск., ст.-слав. великъ, болг. вели́к, сербохорв. ве̏ликӣ, словен. vélik, чеш. ve... смотреть
большойnagy* * *1) nagy, óriási, hatalmas боти́нки мне вели́ки́ — nagy nekem a cipő2) nagy вели́кий челове́к — nagy emberСинонимы: безмерный, большой,... смотреть
вел'икий; кратк. форма -'ик, -'ика; но (как приложение при именах исторических лиц, названиях городов и др.) Вел'икий, напр.: Вас'илий Вел'икий, К'арл ... смотреть
великий, вел′икий, -ая, -ое; велик, велика и велика, велико и велико, велики и велики; величайший.1. Превосходящий общий уровень, обычную меру, значени... смотреть
ВЕЛИКИЙ, -ая, -ое; велик, велика и велика, велико и велико, велики и велики; величайший. 1. Превосходящий общий уровень, обычную меру, значение, выдающийся. Великий русский язык. Великие люди. Великая победа. Великая Отечественная война. 2. (велик, -а, -о, -и). Очень большой. Великая радость. У страха глаза велики (посл.:трусу везде страшно, везде видится опасность). 3. только кр. ф. (велик, -а, -о, -и). Большего размера, чем нужно, просторный. Сапоги велики. Кабинет слишком велик. Великий князь — в Древней Руси: старший по положению князь, с 18 великий — титул членов царской фамилии, лицо, имеющее этот титул. Великое множество — очень много. Не велик барин (не велика барыня) (разговорное) — не важный человек, нечего с ним (с ней) церемониться. || существительное великость, -и, ж. (к 1 значение; устар.).... смотреть
краткая форма велик, велика, велико; укр. великий, др.-русск., ст.-слав. великъ, болг. велик, сербохорв. велики, словен. velik, чеш. veliky, velky, слвц. veliky, vel'ky, польск. wielki, в.-луж. wulki.Родственно тох. А. wal "князь, государь", В. walo - то же, walke "продолжительный", далее, греч. "достаточно", , "тесню, жму"; см. Френкель, IF 50, 11; Бенвенист, Festschrift Н. Hirt 2, 236; Буазак. 223 и сл.; Сольмсен, Unters. gr. Lautl. 224 и сл.; Beitr. gr. Wf. 155 и сл., где делается попытка сближения с валить; см. еще Мейе, MSL 14, 374. Другие связывают с воля, велеть (Mi. EW 378; Голуб 325), наконец, с лат. valeo "здравствую" (Младенов 61; Петр ВВ 25, 147).••[Грошель ("Slavisticna Revija", 5 – 7, 1954, стр. 122 – 123) сравнивает слав. velikъ с греч. (Гесихий). – Т.]... смотреть
вели́кий, вели́кая, вели́кое, вели́кие, вели́кого, вели́кой, вели́кого, вели́ких, вели́кому, вели́кой, вели́кому, вели́ким, вели́кий, вели́кую, вели́кое, вели́кие, вели́кого, вели́кую, вели́кое, вели́ких, вели́ким, вели́кой, вели́кою, вели́ким, вели́кими, вели́ком, вели́кой, вели́ком, вели́ких, вели́к, вели́ка, велика́, вели́ко, вели́ки (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, достославный, зельный, знаменитый, крупный, немалый, огромный, одаренный, прославленный, славный, титанический, эпохальный Антонимы: ничтожный, маленький, малый, жалкий, смешной, незначительный, нищенский... смотреть
великий, ая, -ое 1. улуу; Великая Октябрьская социалистическая революция Улуу Октябрь Социалисттик Революциясы; Великая Отечественная война Улуу Ата Мекендик Согуш; великие державы чоң мамлекеттер (эл аралык укукта бул термин эл аралык катнаштарда башкы ролду ойноочу ири мамлекеттерди белгилөө үчүн колдонулат); 2. (большой) зор, чоң; к великому счастью зор бакытка жараша; 3. кратк. ф. в знач. сказ. велик, велика, велико (об одежде, обуви) чоң, кең; это платье ей велико бул көйнөк ага чоң, бул көйнөк ага кең; от мала до велика разг. жашынан карысына чейин; жашкарысы дебей; бала дебей, чоң дебей; у страха глаза велики погов. коркконго кош көрүнөт, кошу менен беш көрүнөт; великий князь ист. улуу князь (падышанын бир туугандаринын титулу).... смотреть
великий 1. groß Великая Отечественная война der Große Vaterländische Krieg великие державы Großmächte f pl 2. (в краткой форме) велик zu groß ботинки велики die Schuhe sind zu groß 3. (при именах собственных) der ( die] Große Пётр Великий Peter der Große а от мала до велика groß und klein не велика беда das ist nicht so schlimm<br><b>Синонимы</b>: <div class="tags_list"> безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, достославный, зельный, знаменитый, крупный, немалый, огромный, одаренный, прославленный, славный, титанический, эпохальный </div><br><br><b>Антонимы</b>: <div class="tags_list"> ничтожный, маленький, малый, жалкий, смешной, незначительный, нищенский </div><br><br>... смотреть
【形】1) 大的, 容大量的; 相当多的, 丰富的; 有力的Великий план 大计划Від малого до великого 口 从小到大(指人)На цей товар великий попит 这个商品销路很广2) 伟大的; 重要的2) 宽广的; 内容丰富的, 冗长的 ◇ Надав... смотреть
Великій (иноск.) выдающійся по достоинствамъ. Ср. Петръ Великій. Ср. У мужика затѣи не велики.Крыловъ. Булатъ. См. Длинный.Синонимы: безмерный, больш... смотреть
(иноск.) — выдающийся по достоинствам Ср. Петр Великий. Ср. У мужика затеи не велики.Крылов. Булат. См. длинный.Синонимы: безмерный, большой, велий, в... смотреть
1) Орфографическая запись слова: великий2) Ударение в слове: вел`икий3) Деление слова на слоги (перенос слова): великий4) Фонетическая транскрипция сло... смотреть
прилаг.Краткая форма: велик1. превосходящий общий уровень, выдающийся2. (только кр. форма) очень большойвеликий¤ великий музыкант -- великий (видатний... смотреть
великийגָדוֹל* * *אדיראיתןגדולגיבורחזקחשובכבירמופלגמעורר יראהנעלהנפלאנשגברבשגיאשגיבСинонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающ... смотреть
adj.great, large; великая теорема Ферма, Fermat's last theoremСинонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальн... смотреть
great, large• Однако число комбинаций по-прежнему очень велико. - But the number of combinations is still very large. Синонимы: безмерный, большой, в... смотреть
прлgrande••- Великий постСинонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, ... смотреть
ничтожныймаленькиймалыйжалкийсмешнойнезначительныйнищенскийСинонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный,... смотреть
Великие мира сего. Книжн. часто Ирон. Люди, занимающие высокое общественное положение. Ф 1, 53.Синонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевели... смотреть
ад'єктив1. значний своїми розмiрами2. який вийшов з дитячого вiку, дорослий3. який набагато переважає звичайний рiвень, мiру4. який має чималу силу пр... смотреть
чиновники высших органов власти; люди, вращающиеся в кругах высших органов власти.Синонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающи... смотреть
Общеслав. Суф. образование от вель «большой» (ср. др.-рус. вель, велии «большой»).Синонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающи... смотреть
1) большой; объёмистый; порядочный; обильный; сильный від малого до великого — (о людях) разг. от мала до велика на цей товар великий попит — на этот товар большой спрос, этот товар в большом ходу 2) (выдающийся; имеющий важное знач.) великий 3) (просторный, значительный по содержанию) большой, обширный, широкий; (подробный) пространный 4) (противоположный мелкому) крупный; (заметный) внушительный великий план — кин. крупный план велика рогата худоба — крупный рогатый скот... смотреть
велик||ийприл 1. μέγας, μεγάλος: ~не державы οἱ μεγάλες δυνάμεις· ~ие люди οἱ μεγάλοι ἄνδρες· Великая Октябрьская социалистическая революция ἡ Μεγάλη 'Οκτωβριανή Σοσιαλιστική Έπανάσταση {-ις}· к ~ому удивлению προς μεγάλη (μου) Εκπληξη· 2. (т.к. краткая форма ~ слишком большой) μεγάλος: сапоги ~и οἱ μπόττες (или τά ὑποδήματα) μοῦ εἶναι μεγάλες (или μεγάλα) · ◊ у страха глаза ~й ὁ φόβος μεγαλοποιεῖ τόν κίνδυνο· от мала до ~а μικροί καί μεγάλοι, ὅλοι ἀνεξαιρέτως.... смотреть
-ая, -ое1. ұлы, маңызды;- великие державы ұлы державалар, ұлы мемлекеттер;2. (большой) үлкен, ұлы, данышпан, зор, теңдесі жоқ;- к великому счастью зор бақытымызға;3. только кратк. велик, велика, велико үлкен, кең, өте зор (аумақты) это платье ей велико бұл көйлек оған үлкен (кең); от мала до велика разг. еңкейген кәрі, еңбектеген балаға дейін, үлкен-кішіміз, кәрі-жасымыз;-велика беда түк те емес, әшейін-ақ;- у страха глаза велики погов. қорыққанға қос көрінеді... смотреть
fremragendeСинонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, достославный, ... смотреть
-Синонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, достославный, зельный, з... смотреть
greatСинонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, достославный, зельный... смотреть
великий комбинаторСинонимы: безмерный, большой, велий, величайший, всевеликий, выдающийся, вящий, гениальный, големый, грандиозный, громадный, достосла... смотреть
1) suuriПётр Великий — Pietari SuuriВеликая Отечественная война — suuri isänmaallinen sotaвеликие державы — suurvallat2) lyh; m. [liian] iso; опасность... смотреть
ВЕЛИКИЙ (прозвище Петра I; см. тж РАСПРОВЕЛИКИЙ) Стынет в грозном нетерпенье Конь Великого Петра. Ахм913 (72.1); Стоит император Петр Великий, / думает: / «Запирую на просторе я!» - Ирон. М916 (62); Везде - / у скал, &LT;...&GT; / Кавказа / и Крыма скалоликого, &LT;...&GT; / на пузе / лошади Петра Великого, &LT;...&GT; / гремят, / грома потрясав, - / везде / отрывки стихов и прозы, М926 (264)... смотреть
вели́кий:◊ вели́ка меці́я → "меція" ◊ вели́ка па́ні → "пані" ◊ вели́ке айва́й → "ай-вай" ◊ вели́ке ге → "ге" ◊ вели́ке цабе́ → "цабе" ◊ вели́кє бебе́ → "бебе" ◊ Вели́кий піст церк. сорокаденний піст перед Великоднем ◊ вели́кий по́кій → "покій" ◊ вели́кий пшик → "пшик" ◊ ма́ти вели́ку ґе́мбу → "ґємба" ♦ для вели́кого не ки́дай малого мале втратиш, а великого можеш не здобути (Франко)... смотреть
[wełykyj]прикм.1) wielkiвелика держава — mocarstwo;2) duży3)великий палець — kciuk анат.
1) великий, величезний, величенний; величний. [Великий піст. Велика руїна. Такі великі люди, як Шевченко. Величезні наслідки. Величні заміри]. Великий четверг - великий, чистий четвер; 2) Велик, -ка, -ко - см. Большой. Велика Федора, да дура - великий виріс, та ума не виніс; великий до неба, та дурний як не треба. У страха глаза 1 велики - хто боїться, тому в очах двоїться.... смотреть
корень - ВЕЛИК; окончание - ИЙ; Основа слова: ВЕЛИКВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ВЕЛИК; ⏰ - ИЙ; Слово Великий сод... смотреть
(який значного розміру) чималий, немалий, підсил. величезний, велетенський, превеликий, здоровенний, отакенний, книжн. колосальний, гігантський, (значний просторово) просторий, широкий, обширний, (витвір) грандіозний, (споруда) капітальний, монументальний, (ріст) рослий, (об'єм) об'ємний, об'ємистий, (маса) масивний, (річ) громіздкий, (овочі) дорідний.... смотреть
вели'кий, вели'кая, вели'кое, вели'кие, вели'кого, вели'кой, вели'кого, вели'ких, вели'кому, вели'кой, вели'кому, вели'ким, вели'кий, вели'кую, вели'кое, вели'кие, вели'кого, вели'кую, вели'кое, вели'ких, вели'ким, вели'кой, вели'кою, вели'ким, вели'кими, вели'ком, вели'кой, вели'ком, вели'ких, вели'к, вели'ка, велика', вели'ко, вели'ки... смотреть
великий = 1. great; (при собственных именах) the Great; великие державы the Great Powers, the superpowers; великий учёный great scientist; Пётр Великий Peter the Great; 2. тк. крат. ф. (слишком большой) (too) big; эти ботинки мне велики these boots are (too) big for me; от мала до велика young and old. <br><br><br>... смотреть
великий вел`икий; кр. ф. -`ик, -`ика; но (как приложение при именах исторических лиц, названиях городов и др.) Вел`икий, напр.: Вас`илий Вел`икий, К`арл Вел`икий, Констант`ин Вел`икий, Пётр Вел`икий, Екатер`ина Вел`икая, Н`овгород Вел`икий (ист.), Рост`ов Вел`икий (ист.), Ив`ан Вел`икий (колокольня)<br><br><br>... смотреть
великий большой, безмерный, громадный, грандиозный, гигантский, значительный, огромный, колоссальный, знаменитый, славный, достославный, важный, высокий, немалый, титанический, крупный, велий, одаренный, эпохальный, величайший, выдающийся, прославленный, гениальный. Ant. маленький, незначительный<br><br><br>... смотреть
Великий- magnus; ingens; grandis; praegrandis; amplus; immanis; clarus, nobilis; illustris, egregius; altus (Apollo); vastus;• великий герцог - magnus ... смотреть
Прил. böyük, ulu; великий пост (dini) böyük pəhriz (xristianlarda pasxadan əvvəl yeddi gün davam edən pəhriz müddəti); великое множество həddindən artıq, saysız-hesabsız; (не) велика важность (беда) əhəmiyyəti yoxdur, böyük şey deyil; от мала до велика böyükdən kiçiyə; məmə deyəndən pəpə yeyənə qədər.... смотреть
немалий, чималий, жм. здоровий, ід. аж он який; (віком) дорослий, великолітній; (- мету) важливий, видатний, визначний; (поет) славний, славетний, знаний, геніяльний; (гурт) численний; (піст) довгий; (крик) сильний, дужий, (- радість) глибокий; (бенкет) урочистий, пишний; величенький, великуватий.... смотреть
1) ulu, yüce, büyük2) (слишком большой) büyükэта обувь ему велика — bu ayaqqaplar onıñ ayağına büyük oldıне велика беда — zararı (emiyeti) yoqот мала д... смотреть
-ая -ое 1.бөек, олы, олуг; в. отечественная война бөек ватан сугышы; в. люди бөек кешеләр 2.олы; в. радость олы шатлык 3.олы, зур, мулча; сапоги велики итекләр олы △ велика беда (важность) исең киткән икән!; в. держава бөек держава; в. множество исәпсез-сансыз, галәмәт күп... смотреть
Великий, большой, безмерный, громадный, огромный, знаменитый, славный, достославный. Великая душа. Великий человек. Александр Великий. Ср. Большой и Знаменитый. См. большой, важный, высокий, знаменитый, славный || велико дело, не велик<br><br><br>... смотреть
1. (син. выдающийся) аслӑ, пысӑк, чаплӑ; великие деятели культуры культурӑн чаплӑ ӗҫченӗсем; великая радость пысӑк савӑнӑҫ2. только кратк. ф. (син. большой, просторный; ант. малый, тесный) пысӑк, аслӑ, шалпар; сапоги мне велики атӑ мана аслӑ... смотреть
Вели́кийaali, adhimu, ajwadi, ash[i]rafu, kabiri, -kuu, taala, -tukufu;вели́кий челове́к — jalali (-), mtukufu (wa-);быть вели́ким — -taadhimika, -tuku... смотреть
великийБольшой, безмерный, громадный, огромный, знаменитый, славный, достославный.Великая душа. Великий человек. Александр Великий..Ср. . См. большой, важный, высокий, знаменитый, славныйвелико дело, не велик... ..... смотреть
Ударение в слове: вел`икийУдарение падает на букву: иБезударные гласные в слове: вел`икий
вели́кий[веиликией]м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
1) улу, юдже, буюк 2) (слишком большой) буюк эта обувь ему велика бу аякъкъаплар онынъ аягъына буюк олды не велика беда зарары (эмиети) ёкъ от мала до велика буюк-кичик, яш(ы)-къарт(ы), эписи... смотреть
син. великий, дужий: амбал, бик (бичара), бурмило, вузький лоб, широкі плечі, гевал (гевало), громила, драб, качок, качило, плуг, сила, товстолобик, чеба, чебуратор, шайба, яйцеголовий.... смотреть
Przymiotnik великий wielki
• dospělý• důležitý• slavný• veliký• velký• významný
Вели́кий. Общеслав. Суф. образование от вель «большой» (ср. др.-рус. вель, велии «большой»).
ұлы, алып, данышпанВеликая Отечественная война — Ұлы Отан соғысывеликие личности — ұлы тұлғаларвеликие (люди) — ұлылар
в разн. знач. вялікіот мала до велика — ад малога да вялікагавеликое множество — многа-многабеда не велика — невялікая бяда
1. hiiglaslik2. suur3. tohutu
Вялікі, от мала до велика — ад малога да вялікага великое множество — многа-многа беда не велика — невялікая бяда
великий 1) μέγας, μεγάλος 2) (тк. кратк. ф. велик) μεγάλος· ботинки мне вели ки μου είναι μεγάλα τα πα πούτσια
Начальная форма - Великий, единственное число, женский род, именительный падеж, неодушевленное, одушевленное
بزرگ ، کبير ، عظيم
buyuk, ulug'
Сүрлэг, сүр жавхаатай, аугаа, их, том, ихэмсэг, чухал, гол, үндсэн,бардам
Лек Лев Клев Кий Киев Келий Кейв Вилий Вие Великий Велик Век Лик Кил Лей
большой, значительный (крупный), крупный, объёмистый, сильный (большой)
Общеславянское слово, образованное от вель – "большой". См. <>.
Вели́кий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні
великий бузург, аъзам, муаззам великий бисьёр калон, бузург, азим
Вели́кий, -ка, -ке; -ли́кі, -ких
1 . оцю, пяк содаф; 2. оцю, аф эсь корязт
{веили́кией} м. (на) -кому/-кім, мн. -кі.
groß великие державы — Großmächte pl.
erhaben
Groot
grand, great, large, massive
wielki, duży ~ палець kciuk
Grand
Буйны
Stor
Stor
Stor
вели́кий прикметник
{A} մեծ վեհափառ
wielki, ogromny;
moby вчт.; проф.
grand
буйны
буйны
Stor
დიდი
ұлы