ПОТУГА

ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. (про ворожі великі з'єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав (Святослав) половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси (вітре) на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, — Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).

НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯ перев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯ перев. мн., підсил.; ПОТУ́ГИ мн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання). Були намагання представити Пушкіна саме як розкаяного грішника (М. Рильський); Гості були збентежені, але, побачивши, що їх старання йдуть намарне, весело зареготались (М. Коцюбинський); Чи принесуть ці ваші зусилля отой вінець, якого ви прагнете, чи стане ця дитина.. людиною справжньою.., щасливою? (О. Гончар); Нема вороття старому режиму. Ні з царем, ні без царя. І даремні потуги гатити греблю, коли вода вже прорвала (А. Головко); Христя.. почала її утішати.. Даремне силкування! (Панас Мирний). — Пор. 1. спро́ба.

НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); Дні й ночі були сповнені великої напруги й нелюдських зусиль (В. Кучер); На крутому чолі набрякла жила, виявляючи велику напруженість (М. Коцюбинський); Яць працював з надлюдською натугою (І. Франко); Робота (на ГЕС) не дуже тяжка.. в основному це керування машинами. Так звані різноробочі (різнороби) теж працюють без надриву (О. Довженко); Кінь під Богданом хропів із надсади (О. Гончар).