ПОТУГА

ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. (про ворожі великі з'єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав (Святослав) половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси (вітре) на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, — Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).

НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯ перев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯ перев. мн., підсил.; ПОТУ́ГИ мн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання). Були намагання представити Пушкіна саме як розкаяного грішника (М. Рильський); Гості були збентежені, але, побачивши, що їх старання йдуть намарне, весело зареготались (М. Коцюбинський); Чи принесуть ці ваші зусилля отой вінець, якого ви прагнете, чи стане ця дитина.. людиною справжньою.., щасливою? (О. Гончар); Нема вороття старому режиму. Ні з царем, ні без царя. І даремні потуги гатити греблю, коли вода вже прорвала (А. Головко); Христя.. почала її утішати.. Даремне силкування! (Панас Мирний). — Пор. 1. спро́ба.

НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); Дні й ночі були сповнені великої напруги й нелюдських зусиль (В. Кучер); На крутому чолі набрякла жила, виявляючи велику напруженість (М. Коцюбинський); Яць працював з надлюдською натугою (І. Франко); Робота (на ГЕС) не дуже тяжка.. в основному це керування машинами. Так звані різноробочі (різнороби) теж працюють без надриву (О. Довженко); Кінь під Богданом хропів із надсади (О. Гончар).

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»

ПОТУЖНІСТЬ →← ПОТРЯСТИСЯ

Синонимы слова "ПОТУГА":

Смотреть что такое ПОТУГА в других словарях:

ПОТУГА

потуга ж. см. потуги.

ПОТУГА

потуга натуга, старание, усилие, напряжение Словарь русских синонимов. потуга сущ., кол-во синонимов: 4 • напряжение (45) • натуга (9) • старание (28) • усилие (10) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: напряжение, натуга, старание, усилие... смотреть

ПОТУГА

ПОТУ́ГА, и, ж.1. Велике зусилля, напруження м'язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові.Гей, закипіла на нивах робота! Косе [косить] і в'яже до поту ... смотреть

ПОТУГА

Á сущ; 25 см. _Приложение IIТак жили поэты. Читатель и друг!Ты думаешь, может быть, — хужеТвоих ежедневных бессильных поту́г,Твоей обывательской лужи?... смотреть

ПОТУГА

-и, ж. 1) Велике зусилля, напруження м'язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові. || тільки мн. Скорочення м'язів черевного преса під час родів. 2) ... смотреть

ПОТУГА

-и, ж. 1》 Велике зусилля, напруження м'язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові.|| тільки мн. Скорочення м'язів черевного преса під час родів.2》... смотреть

ПОТУГА

приставка - ПО; корень - ТУГ; окончание - А; Основа слова: ПОТУГВычисленный способ образования слова: Приставочный или префиксальный¬ - ПО; ∩ - ТУГ; ⏰ ... смотреть

ПОТУГА

поту́га, поту́ги, поту́ги, поту́г, поту́ге, поту́гам, поту́гу, поту́ги, поту́гой, поту́гою, поту́гами, поту́ге, поту́гах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: напряжение, натуга, старание, усилие... смотреть

ПОТУГА

поту́га[поутуга]-гие, д. і м. -уз'і, мн. -угие, -уг

ПОТУГА

Rzeczownik потуга f parcie n

ПОТУГА

(у праці) зусилля, напруження, натуга; (військова) сила, міць, могуття, могутність, потужність; З. військо, полчища; Г. держава, (могутня) надпотуга.

ПОТУГА

імен. жін. родупотуга

ПОТУГА

сущ. жен. родапотуга

ПОТУГА

поту'га, поту'ги, поту'ги, поту'г, поту'ге, поту'гам, поту'гу, поту'ги, поту'гой, поту'гою, поту'гами, поту'ге, поту'гах

ПОТУГА

Начальная форма - Потуга, единственное число, женский род, именительный падеж, неодушевленное

ПОТУГА

Тау Пуг Тога Туго Пту Пот Гот Гап Аут Апог Утоп Гпу Гто Гута Опа Опт Пат Паут Тупо Потуга Топ

ПОТУГА

див. біда; сила

ПОТУГА

потуга натуга, старание, усилие, напряжение

ПОТУГА

Поту́га, -ги, -зі; -ту́ги, -ту́г

ПОТУГА

{поуту́га} -гие, д. і м. -у́зі, мн. -у́гие, -у́г.

ПОТУГА

Сила, могутність, ополчення

ПОТУГА

1) разг. сила, мощь 2) обл. беда, несчастье

ПОТУГА

поту́га іменник жіночого роду

ПОТУГА

ПОТУГА ж. см. потуги.

T: 213