СТЕРВО

ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Навіть тварина розуміє, що не можна падлом живитися (З. Тулуб); Де-не-де лежить на полі кінська падаль (А. Шиян); Де стерво, там і круки (прислів'я); Здалека почули (пси) наближення таких створінь, після яких залишаються кості й кінська падлина (переклад С. Масляка); — А візьміть-но за ноги ту падализну та відтягніть отуди в глину (П. Загребельний); Ведмеді не їдять мертвеччини; — Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м'ясом або здохлятиною (І. Нечуй-Левицький); Тхнуло гниллю, смерділо дохлятиною (Ю. Збанацький).

НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм., ПА́КОСНИК (ПА́КІСНИК) розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Т заст., ШИ́БЕНИК заст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́ лайл., СВИНЮ́КА (СВИНЯ́КА) підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н), НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, — з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник — і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); — А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син — поганець? (Григорій Тютюнник); — Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); (Олекса:) Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); — То ти знущаєшся з мене, гад?! — прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); — Топись, топись, одною гадиною менше буде, — припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); (Лукерія Степанівна:) Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); — Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); — Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... — і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); — Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); — Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! — одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); — Що ж сей паскудник учинив? — став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); — Собака, — вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); — Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); — І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила (молодиця) дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум'я обхопило: — ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); — Свиня, — кинув він Гнатові, коли вони від'їхали на бокову стежку. — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); — Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); — Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь іде сумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); (Дуга (виймає складену вчетверо листівку):) Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить (Прокіп).. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). — Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»

СТЕРЕГТИ →← СТЕРВ'ЯТИНА

Синонимы слова "СТЕРВО":

Смотреть что такое СТЕРВО в других словарях:

СТЕРВО

стерво ср. местн. см. стерва (1*).

СТЕРВО

стерво сущ., кол-во синонимов: 2 • гибель (49) • труп (30) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: гибель, труп

СТЕРВО

СТЕ́РВО, а, с.1. Труп тварини; падаль.Круки на стерво летять, а пани на людську біду (прислів'я);То цар велів скриньки повідчиняти, І глянь: у золотій ... смотреть

СТЕРВО

-а, с. 1) Труп тварини; падаль. 2) розм. Підла, негідна людина; мерзотник. || Уживається як лайливе слово.

СТЕРВО

[sterwo]с.1) ścierwo, podlec (про людину)2) ścierwo, padlina (падаль)

СТЕРВО

імен. сер. роду, жив.

СТЕРВО

-а, с. 1》 Труп тварини; падаль.2》 розм. Підла, негідна людина; мерзотник.|| Уживається як лайливе слово.

СТЕРВО

сте́рво 1. падлина (ср, ст)2. вул. м'ясо (ст) 3. вул., знев. підла, непорядна людина; негідник (м, ср, ст)|| = креатура

СТЕРВО

сте́рво 1 іменник середнього роду падаль сте́рво 2 іменник середнього роду, істота про людину лайл.

СТЕРВО

СТЕРВО стерва, мн. нет, собир., ср. (старин.). То же, что стерва в 1 знач.

СТЕРВО

падло, дохлятина, труп тварини; Л. мерзотник, негідник, ПАДЛЮКА.

СТЕРВО

1) падаль 2) бран. стерва, стервоза (м. и ж.), стервец м.

СТЕРВО

Сте́рво, -ва, -ву

СТЕРВО

СТЕРВО ср. местн. см. стерва .

T: 196