ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм. рідко, ЗА́ГАДКА розм. рідко; ДОРУ́ЧЕННЯ (більш конкретне завдання). Командир полку одержав бойове завдання — за всяку ціну відбити у ворога Штепівку і затримати німців (Ю. Збанацький); Дав Оксен наряд — возити із .. лісу дерево на будівництво (Григорій Тютюнник); — А чи не було із Рахова загаду, щоб посилати наших людей за перевали? (С. Скляренко); (Кирило:) А все мені з думки не йде сьогоднішня панова загадка. Загадав привести кого-небудь з Тхорів, та ще так, щоб ніхто не бачив (Панас Мирний); Після того, як ви виконали доручення з листівками, ми віримо вам (А. Хижняк).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
вказівкаволодіннязамовазамовитизамовлятикомандакомандуватинадіслатинадсилатинаказнаказатинаказуватипорядокпослідовністьприказрозпорядженняулагоджуватиу... смотреть
-у, ч., розм., рідко. Завдання, наказ, розпорядження.
вказівка володіння замова замовити замовляти команда командувати надіслати надсилати наказ наказати наказувати порядок послідовність приказ розпорядження улагоджувати улагодити... смотреть
пропозиція, рекомендація, нагадування, сил. завдання, наказ, розпорядження; загадування.
-у, ч. , розм. , рідко.Завдання, наказ, розпорядження.
див. наказ
lat. zagadприказ, приказание
за́гад іменник чоловічого роду рідко
загадм.приказ, распоряжение
Приказ, приказание
приказ; приказание
загад, -у
імен. чол. роду.. загад