ЗАГИ́БЕЛЬ (смерть, звичайно передчасна, — в бою, від нещасного випадку тощо), ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, ЗАГИ́Н, ЗГУ́БА розм., ПОГУ́БА заст., ЗАГУ́БА діал., ЗАГЛА́ДА діал., ЗГИН рідко. Загибель Івана Антоновича була для роти гіркою несподіванкою (О. Гончар); — Той козак нарочито нас сюди направив. На вірну гибель (Григорій Тютюнник); Ціла вервечка хлопців, чоловіків, жінок проводжала завзятих москалів, котрим і сам чорт не страшний здавався і котрі ішли на неминучу погибель (Панас Мирний); На хвилину щастя, на хвилину, — сумування буде до загину (П. Куліш); В образі її сумному усіх я бачу матерів, що їх сини пішли на згубу за рідний дім, за рідний край (В. Сосюра); (Мирослава:) Прости.., що в таку страшну хвилину непокою тебе! Та саме в такий час кожна хвилина може принести погубу або порятунок (Юліан Опільський); Серед недоступних скель, ..над озером відграється пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні і на загладу гнобителям (І. Франко); Ненавидим ми зло, проти його стоять По всякий час душа готова; Але на згин йому не будемо вживать Ми зброї іншої, пріч слова (В. Самійленко). — Пор. 1. смерть.
СМЕРТЬ (припинення життєдіяльності організму, закінчення життя), КІНЕ́ЦЬ, СКІН уроч., КОНЧИ́НА уроч., ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, СКОНА́ННЯ, КРАЙ, МОГИ́ЛА розм., АМІ́НЬ розм., А́МБА розм., КАЮ́К розм., КАПУ́Т розм., РІШЕНЕ́ЦЬ рідко, СО́ДУХА (СО́ДУХИ мн.) розм., заст. рідше. Вона захворіла, ледве встає з ліжка і тільки й говорить, що про свою смерть (Є. Гуцало); Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест (В. Стус); Чому ж отут у грудях все млоїться? Смерті, кінця боїшся? (О. Гончар); Все живе не хоче йти до скону — І трава, і птиця на землі (А. Малишко); "З твоїх уст я п'ю смерть, — прорекла вона. — Добре се знаю, І кончину свою поцілунком солоним вітаю" (П. Куліш); І зігнувшись під вагою, Хирна шкапа краю жде (П. Грабовський); Як не покаєшся, — тобі буде могила, а мені кобила (казка); Туди кожну тобі ніч везуть кого-небудь з контррозвідки. Ну, а хто вже на баржу попав, тому каюк і похорон за першим розрядом (В. Собко); Чим ми жили морально? Лише сподіванками на те, що загарбникам буде капут (Ю. Яновський); Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності свинець (Б. Олійник); Нехай тільки вловимо, буде йому содуха (Леся Українка). — Пор. заги́бель.
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ім (повне винищення) destruction; ruin; (падіння, крах держави тощо) downfall; ruin; [страх] (втрата) loss • ~ вантажу loss of cargo • ~ судна wreck of a ship • ~ товарів destruction (loss, perishing) of goods • абсолютна повна ~ [страх] absolute total loss • дійсна (фактична) повна ~ [страх] actual total loss • конструктивна повна ~ [страх] constructive total loss • повна ~ [страх] total loss... смотреть
-і, ж. 1) Втрата життя, смерть, зазвичай передчасна (від нещасного випадку, в бою і т. ін.). || Припинення існування чого-небудь. 2) перен. Остаточний... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.гибель¤ на краю загибелі -- на краю гибели ¤ загибель усіх надій -- гибель всех надой
-і, ж. 1》 Втрата життя, смерть, зазвичай передчасна (від нещасного випадку, в бою і т. ін.).|| Припинення існування чого-небудь.2》 перен. Остаточни... смотреть
загин, смерть, погибель, д. заглада, кн. фатальний кінець, зст. згуба, гибель, р. загуба, пагуба; (імперії) крах; (поступова) розклад, руйнування, руйнація, нищення.... смотреть
Death; ruin, destruction, perdition, doom; (судна, експедиції) loss; (судна) wreck; (надій) frustration
заги́бель[загибеил']-л'і, ор. -л':у
【阴】 灭亡, 死亡, 毁灭; 破灭, 复灭Він іде на певну загибель 他冒着极大的危险
див. смерть
catastrophe, collapse, death, loss, ruin, smash, wreck
Згубаупадак
Заги́бель, -белі, -белі, -беллю
Bortgang, undergang
гибель; (надежд - обычно) крушение
Загин, смерть
заги́бель іменник жіночого роду
{заги́беил} -лі, ор. -л:у.
згубаупадак
-лі ż zagłada
згуба упадак
დაღუპვა