ЗАРОДОК

ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн. Професіональні поети, навіть такі новатори, як Маяковський та Тичина, широко черпають із джерел традицій (М. Рильський); Микола Костомаров у своїй праці про слов'янську міфологію висловлює здогад, що Лада символізувала собою природу, життєву основу (О. Воропай); Приїздив (чернець) в палац, щоб наглядати за вченням молодого княжати, і сам виясняв Єремії початки православної віри (І. Нечуй-Левицький); Ся пісня.. уводить нас в осередок бажань та симпатій тодішніх освічених русинів (І. Франко); Колись зібрались дикуни на лови чи зійшлись Нежданим ворогам рішучу одсіч дати: Держави зародку повинні ми шукати У цьому (переклад М. Рильського); Слово наше рідне! Ти сьогодні зазвучало як початок, як начало (П. Тичина).

ЗА́РОДОК (організм у ранній період свого розвитку, що живиться за рахунок матері або поживних речовин у яйці), ПЛІД, ЗАЧА́ТОК, ЕМБРІО́Н біол., ЗАЖИ́ВОК діал. Лиш у певній утробі і з зародків певних приходить Кожна істота на світ (М. Зеров); — Гріх убивати плід! Гріх, Килино, бо воно теж людина, хоч і ненароджена (Є. Гуцало); Багато вакцин, які вводяться для запобігання гострим вірусним інфекційним захворюванням, виготовляються в культурах тканин тварин і на ембріонах курей (з газети); Пропало просо: морози заживок побили (Словник Б. Грінченка).

ПА́РОСТОК (перший прояв нового), ЗА́РОДОК, РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше. Панас Олексійович повів.. гостя дорогого в чавуноливарний цех — показати паростки нового і на своїй ниві (І. Волошин); Художник слова.. бачить зародки нового і допомагає його розвитку (А. Малишко); Накльовувались у голові невеличкі ростки якихось таємних гадок (Панас Мирний); Навіть з найглибшого нещастя повинна пробиватися парость надії (П. Загребельний).