БИЛЬЦЕ

БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла). Нахиливши голову до лівого плеча, поклавши лікті на золочені бильця трону, цар пильно слухав Алмаза Іванова (Н. Рибак); Руки єпископа чіпко тримались за поручні крісла (С. Скляренко); Саїд узявся за поруччя на трибуні і, не дихаючи, чекав (І. Ле); Вона напруго кинулася в ліжку ..і, вдарившися одною рукою о дерев'яну побічницю ліжка, закричала (І. Франко); Лора сиділа на ручці крісла (Ю. Шовкопляс).

ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі). Заганяє (хлопець) цвях за цвяхом в дерев'яні планки ящика (О. Гончар); Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (І. Ле); Юра довгий час не міг наважитися ступити через нижню рейку старого замшілого паркана (Ю. Смолич); Торохтить шляхом з города через село якась машина,.. червоніють викрашені бильця, колеса (Панас Мирний); Майстри.. довго придивлялися до кожної штахетини, немов бачили уперше (Ю. Збанацький); Пройшла (Ганна) до паркана, відсунула вбік відому тільки їй прибиту одним цвяхом штахетку (В. Козаченко); Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Л. Смілянський).

ПО́РУЧНІ (невисока огорожа по краях містка, балкона, сходів тощо), БИ́ЛЬЦЯ, ПОРУ́ЧЧЯ, ПЕРИ́ЛА рідко, ПОРУЧА́ТА заст., ПОРЕНЧА́ТА заст. Вони стояли на містку, на довгім-довгім містку з залізними поручнями, дивились одне на одного (Ю. Мушкетик); Курінь у козака був заможний, з високим ґанком і різьбленими бильцями (Григорій Тютюнник); На цім потічку стояв вербовий з поруччям місточок (Лесь Мартович); Людина біжить через міст, позираючи на воду, що сягає вже майже до перил (А. Шиян); Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Леся Українка); Коло самого питля з берега на острові висів перекинутий місток з поренчатами (І. Нечуй-Левицький).

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»

БИНДЮГ →← БИЛО

Смотреть что такое БИЛЬЦЕ в других словарях:

БИЛЬЦЕ

імен. сер. родуневисока огорожа по краях сходiвперила сущ.

БИЛЬЦЕ

【中】1) (椅子) 扶手2) (床等的) 靠背3) (复数) 栏杆

БИЛЬЦЕ

БИ́ЛЬЦЕ див. би́льця.

БИЛЬЦЕ

1) (мн. бильця) перила; (у кресла - подлокотник) ручка 2) (у люльки) рама 3) (у кровати, стула и т.п.) спинка 4) (в бороне) брус

БИЛЬЦЕ

би́льце іменник середнього роду невисока огорожа по краях сходів; поручні частіше вживається у множині

БИЛЬЦЕ

(крісла) arm; (ліжка) back

БИЛЬЦЕ

див. держак

БИЛЬЦЕ

Би́льце, -ця, -цю; би́льця, би́лець

БИЛЬЦЕ

Gelender, rekkverk

БИЛЬЦЕ

Gelænder, rækværk

БИЛЬЦЕ

Парэнчы

БИЛЬЦЕ

სახელური; მოაჯირი

БИЛЬЦЕ

техн. поручень

БИЛЬЦЕ

парэнчы

БИЛЬЦЕ

парэнчы

T: 275