КОРІНЕЦЬ

КОРІНЕ́ЦЬ (місце, де зшиті аркуші книжки, зошита тощо, або частина палітурки, що закриває це місце), СПИ́НКА, ХРЕБЕ́Т діал. Томик Майн Ріда, видертий з оправи, валявся тут же догори корінцем (Ю. Смолич); Тут стояли шафи з книжками в гарних палітурках, з шкіряними в золоті спинками (Л. Первомайський); Була прибита до стіни поличка, на якій видно було також книжки, накидані досить безладно купками або поставлені хребтами назверх (І. Франко).

КО́РІНЬ (частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами); КОРЕНЕВИ́ЩЕ (перев. корінь багаторічних трав'янистих рослин і головний корінь дерева); КОРІНЕ́ЦЬ (перев. невеликого розміру); КОРІ́ННЯ збірн.; ХВІСТ (у коренеплоді). Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє (Т. Шевченко); Під шинами ще шипить волога земля і оголені рожеві корінці молодої трави (М. Стельмах); Зміями в'ються жмути засохлого коріння живих колись дерев (Г. Хоткевич); Хвіст морквини.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»

КОРІННИЙ →← КОРІВЧИНА

Смотреть что такое КОРІНЕЦЬ в других словарях:

КОРІНЕЦЬ

КОРІНЕ́ЦЬ, нця́, ч.1. Зменш. до ко́рінь 1.Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила Деревце бідне з корінцем (Л. Глібов);Корінець таємничо см... смотреть

КОРІНЕЦЬ

пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь) в що, в чому. 1. Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь. Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак); Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко); Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей). 2. Стати постійним; надійно, міцно утвердитися. Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко); Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний). пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький).... смотреть

КОРІНЕЦЬ

-нця, ч. 1) Зменш. до корінь 1), 2). || тільки мн. Коріння деяких рослин, що їх використовують як ліки. || Ніжка гриба. 2) Місце, де зшиті аркуші книж... смотреть

КОРІНЕЦЬ

-нця, ч. 1》 Зменш. до корінь 1), 2).|| тільки мн. Коріння деяких рослин, що їх використовують як ліки.|| Ніжка гриба.2》 Місце, де зшиті аркуші кни... смотреть

КОРІНЕЦЬ

коріне́ць[кор'інец']-н'ц'а, ор. -нцем, м. (ў) -н'ц'і, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў

КОРІНЕЦЬ

[korinec']ч.grzbiet (книжки) техн.

КОРІНЕЦЬ

1) (маленький корінь) rootlet, radicle2) (книги) back3) (чека та ін.) counterfoil

КОРІНЕЦЬ

【阳】1) (植物的) 小根2) 书脊3) (单据等的) 存根, 票据

КОРІНЕЦЬ

імен. чол. родукорешок

КОРІНЕЦЬ

рос. корешок частина аркуша, що залишається у квитанційній книжці після відриву квитанції.

КОРІНЕЦЬ

(чека, квитанції, квитанційної книжки тощо) check, counterfoil, slab, voucher

КОРІНЕЦЬ

див. саджанець

КОРІНЕЦЬ

{коріне́ц} -нца́, ор. -нце́м, м. (ў) -нці́, мн. -нці́, -нці́ў.

КОРІНЕЦЬ

Коріне́ць, -нця́; -рінці́, -нці́в

КОРІНЕЦЬ

1) уменьш. корешок 2) (книги, тетради) корешок

КОРІНЕЦЬ

коріне́ць іменник чоловічого роду

КОРІНЕЦЬ

-нця m korzonek

КОРІНЕЦЬ

корінець, -нця

КОРІНЕЦЬ

техн. корешок

КОРІНЕЦЬ АКЦІЇ

рос. корешок акции талон, що прикріплений до акцій (облігацій) і дає право на отримання нового комплекту купонів після використання попереднього комплекту.... смотреть

T: 137