НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь ознака, предмет); АТРИБУ́Т (ознака або предмет, що становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь). Посередині ж города (міста), на рівній.. площі був торг — неодмінна належність кожного города того часу (С. Скляренко); І однакові початки, ..і тавтологія, і постійні епітети не є винятковою приналежністю українських дум. Вони властиві і билинам та іншим епічним творам східних слов'ян (М. Рильський); Вони (кореспонденти) наввипередки описували розкішні степові пікніки, катання на тройках, ночівлі під відкритим небом.. "зі всіма аксесуарами життя циганського, таборового..." (О. Гончар); Шлях до розквіту людини слід шукати в зміні її світу, а не самих лиш зовнішніх атрибутів життя (П. Загребельний).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
НАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж.1. Абстр. ім. до нале́жний 1, 2.Пектораль з могили скіфського царя виявилася пошкодженою, ба навіть зі слідами ремонту. Про її на... смотреть
-ності, ж. 1) Стан за знач. належний 2). 2) Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь.
[nałeżnist']ж.należnośćмитний збір — należność i celne
(кому/чому) імен. жін. родупринадлежность¤ за належністю -- за принадлежностью
нале́жність[належн'іс'т']-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
-ності, ж. 1》 Стан за знач. належний 2).2》 Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь.
Appliance, implement; (до володіння) appurtenance
Нале́жність, -ности, -ності, -ністю
принадлежность за належністю — по принадлежности
ім belonging (to); (комусь / чомусь) appurtenance
-ності ż należność; należenie, przynależność
нале́жність іменник жіночого роду
{нале́жніст} -ності, ор. -ністу.
Tillhörighet
Tilhørighet
Tilhørighed
Прылада
матем. принадлежность
კუთვნილება
belonging
прылада
прылада
(США) membership of Congress