НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет., НЕПОГАСИ́МИЙ рідко; НЕОПАЛИ́МИЙ поет. (перев. про любов, кохання). Тільки тепер дівчина зрозуміла, що допомоги чекати даремно. Але невгасимий інстинкт життя викликав химерні образи (О. Донченко); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (М. Рильський); О як було любо тоді, моя непогасная мріє! (В. Сосюра). — Пор. неме́ркнучий, неосла́бний.
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
НЕВГАСА́ЮЧИЙ, а, е.1. Який не гасне; невгасимий, незгасний.Ніколи ікона Матері Божої, під якою горіло невгасаюче світло, не дивилася на Мотрю такими ве... смотреть
-а, -е. 1) Який не гасне; невгасимий, незгасний. 2) перен. Який не зменшується, не зникає.
[newhasajuczyj]прикм.niegasnący, wieczny
-а, -е.1》 Який не гасне; невгасимий, незгасний.2》 перен. Який не зменшується, не зникає.
ад'єктивнеугасающий
див. вічний
невгаса́ючий прикметник