ПАНО́К (небагатий поміщик), ПОЛУ́ПАНОК розм., ПІ́ДПАНОК заст. Гордий з панами та магнатами, Єремія не гордував з тими панками, що були менші за його і корились йому (І. Нечуй-Левицький); Полупанки прихильно дякували Лошакова, що він потяг руку за свого брата дворянина (Панас Мирний); Він уже був не підпанком з верховини, що низько вклонявся колись перед більшими панами, ні, він був сам паном (С. Скляренко). — Пор. помі́щик.
ПОМІ́ЩИК (землевласник, звич. дворянин, основним джерелом доходу якого є приватна власність на землю), ОБИВА́ТЕЛЬ зах.; ПАН (у старій Польщі, Україні, Білорусії, Литві); ФЕОДА́Л, ДІ́ДИЧ заст., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (великий поміщик). У червоно-блакитному надвечір'ї чітко вирізьблялося обшарпане, відкрите всім вітрам село Івчанка, що споконвіку робило на безкраїх ланах поміщика Колчака (М. Стельмах); Познайомився з ними якийсь Кисилевський, не першої вже молодості дрібний обиватель з Синицької округи (І. Франко); Жалілась (Мотря) на увесь мир — на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Панас Мирний); Територія етнографічної Бойківщини до загарбання її польськими та угорськими феодалами перебувала під владою галицьких князів (збірник "Бойківщина"); Мій тато казав, що старий Суханя ще замолоду, наймитуючи в дідича Новака, розтратив сили (Д. Бедзик); То й реєстровим чи городовим козакам було тісно. Багато з них до підданства старостам і державцям приневолено (П. Куліш). — Пор. панок.
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
панок сущ., кол-во синонимов: 2 • пан (18) • помещик (21) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .
ПАНО́К, нка́, ч., розм.1. іст. Небагатий поміщик у старій Польщі, Литві, Україні і Білорусії.У декого з своїх громадян він купив кілька наділів, а поті... смотреть
-нка, ч., розм. 1) Небагатий поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні і Білорусі. 2) Зневажл. до пан.
імен. чол. роду, жив.
-нка, ч. , розм. 1》 Небагатий поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні і Білорусі.2》 Зневажл. до пан.
[panok]ч.panek
див. багатий; пан
Пано́к, панка́; -нки́, -нкі́в
пано́к іменник чоловічого роду, істота розм.
lat. panocмаленький пан
обл. панок, муж.
-нка m panek; paniczyk
Маленький пан
панок, -нка
Панок