ПОВОРІТ

ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн. (різка або несподівана зміна); ПЕРЕВОРО́Т, ПОВОРО́Т, ЗЛАМ, ПЕРЕЛО́М, ОБОРО́Т рідко, ПОВОРІ́Т рідко (різка, докорінна зміна); ПЕРЕІНА́КШЕННЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧЕННЯ розм. рідше (шляхом переробки тощо). Бої круг Севастополя не вщухають, але на фронті без змін (В. Кучер); Все було як завжди, .. і чудно думати було, що станеться якась переміна (М. Коцюбинський); Восени кожен день — якась відміна: то зів'яла стеблина, то зелений лист пожовк... (М. Рильський); Він мені розповідав, що вони теж готувалися до втечі. І що в них було б вийшло неодмінно, коли б не ця дурна пертурбація із робочими командами (Ю. Збанацький); Значить — переворот духовний та літературний наступає по перевороті економічнім (І. Франко); Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся (С. Чорнобривець). — Пор. 1. видозмі́на, перетво́рення.

ПОВЕ́РНЕННЯ, ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т рідше) розм., ВОРОТТЯ́ фольк., розм., НА́ВОРОТ діал. Батько сподівається на моє швидке повернення з фронту (П. Колесник); Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка (І. Франко); Як ти думаєш про поворіт Людмили Михайлівни в Росію? (Леся Українка); Йти куди, я забув і не знаю. Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають, глушить тут однобоке життя (В. Сосюра); За кожним наворотом додому каявся (Краньцовський) й приобіцював, що вже поправиться (Лесь Мартович). — Пор. 1. поверта́тися.

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (місце, де дорога, вулиця тощо повертає, відхиляється вбік), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ЗА́КРУТ, ВИ́ГИН, КОЛІ́НО, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ПОВОРО́ТКА розм., СКРУТ діал. "Ось сюди, — показувала, завмираючи пересохлим голосом, пригнувшись на передньому сидінні, .. — тут поворот у двір, ось цей будинок" (О. Забужко); І раптом я спиняюсь на звороті — З-під ніг тропа, мов птиця, рве свій лет (М. Бажан); Діти не обходили озера й великого річкового завороту: вони йшли навпростець (З. Тулуб); Поет сідав на лаві в саду. Вибрав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); Головна вулиця з-за вигину вибігає напрямець і спускається під берег (І. Чендей); Коридор несподівано прорізався коротким бічним коліном, там був ще один ліфт (П. Загребельний); Виверти доріг; Мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло. З кожним обертом стежки воно неначе перебігало в оксамитній темряві (Дніпрова Чайка); Пан Микола.. не зауважив, як із-за поворотки з'явилась його дружина (Олена Пчілка); На скруті двох перехресних вулиць Шариївна, поправляючи берет, непомітно обернулась (Ірина Вільде).

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (рух по кривій), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ОБЕРТА́С розм., СКРУТ діал.; ВІРА́Ж (літака, автомобіля тощо). Степан Васильович, мов заєць, петляє з вулички у вуличку, робить несподівані повороти (М. Стельмах); Зробивши ще один повільний крутий зворот з гори, танк немов підстрибнув (О. Копиленко); Тачанки вилетіли з обох боків, помчали скажено вперед і, зробивши кожна красивий заворот, застрочили відразу всі шістнадцять кулеметами (Ю. Яновський); І от якийсь легенький пантерячий скік (літака), виверт якийсь ледве помітний (Остап Вишня); Підкинуло (літак). Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння. В ілюмінатор щільно влип Павло (М. Бажан); Забрав (Михайлик) у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози й верби (М. Стельмах); Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Лесь Мартович); Від головного входу летіла до дирекції чорна "Волга", зробивши крутий віраж, скреготнула гальмами коло Карналя (П. Загребельний).

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»

ПОВОРОЖИТИ →← ПОВОЛОЧИТИ

Смотреть что такое ПОВОРІТ в других словарях:

ПОВОРІТ

(дороги) заво рот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зворот; (додому) повернення, вороття; (крутий) перелам, злам; (дія) повертання, завертання.

ПОВОРІТ

ПОВОРІ́Т див. поворо́т.

ПОВОРІТ

див. поворот.

ПОВОРІТ

див. повернення

ПОВОРІТ

поворі́т іменник чоловічого роду рідко

ПОВОРІТ

див. поворот.

T: 135