ПОВІЯ

ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Але гімназистом попав у обійми досвідченої і дорогої повії (М. Стельмах); Уночі він о другій годині по панелі задумано йшов, де обличчя од пудри аж сині, візники й проститутки любов (В. Сосюра); — Звісно, як солдаток шанують: як саму послідню паплюгу (Г. Квітка-Основ'яненко); — Сей добрий, мовляли, чоловік, з яким ви мені світ зав'язали,.. рідко в який вечір не напивається в корчмі та не водиться то з однією, то з другою хльоркою (переклад М. Лукаша); А щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся (Максим) якоюсь повійницею та й гуляв іноді з нею... (Панас Мирний); Почувала (Софія) й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (О. Гончар); — Я не ремісник, я панич. Люблю пси, коні і кокоток (І. Франко). — Пор. розпу́сниця.

РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯ розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯ розм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХА лайл., ШЛЬО́НДРА лайл., МАНДРЬО́ХА лайл., БЛУДНИ́ЦЯ заст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіма способами старалась заманити його в свої сіті (І. Франко); — Мало їй солдатні, так вона ще й з дитиною злигалася... Розпутниця окаянна! (Григір Тютюнник); (Маруся:) Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко); — Накупив землі (Колісник) на земські гроші та у їх вигодовує бахурок (Панас Мирний); (Аннушка:) Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (М. Старицький); Це той вішатель, кокаїніст? Через якусь там шлюху застрелив у ресторані свого ж корнета?! (О. Гончар); — Шльондра ти, а не молодиця! Мандрьоха! Потіпаха! (О. Ільченко); Сама вона блудниця зроду, як і мати її була (І. Нечуй-Левицький). — Пор. пові́я.