ПОСИПА́ТИ етн. (за давнім народним звичаєм — розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи господарів з Новим роком або Різдвом), ПОСІВА́ТИ, ЗАСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ. — Морозе, Морозеночку, — замолився він тихо. — Пусти мене до хрещеного батька. Я тільки до його одного піду посипати і, що випосипаю, віддам тобі половину (Панас Мирний); Житом-пшеницею і всякою пашницею посівають на Новий рік (з журналу); Друзів зерном засівать Було ділом звичним (М. Рильський); Хлоп'ям на Новий рік ішов я З торбиною зерна в село, ..У кожній хаті на долівку Пшениці жменьку сіяв я (Д. Павличко).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ПОСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. етн. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи господарів з Новим роком.Сіє, посіває.., стиха промовляє: “Роди, Боже, пш... смотреть
-аю, -аєш, недок. 1) неперех., етн., заст. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи господарів із Новим роком. 2) перех., перен., рідко. Сіяти, пошир... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: посіваючизасеватьДеепричастная форма: засевая
-аю, -аєш, недок. 1》 неперех. , етн. , заст. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи господарів із Новим роком.2》 перех. , перен. , рідко. Сіяти, ... смотреть
див. сіяти
посіва́ти дієслово недоконаного виду