ПОЧИ́Н (перший крок у якій-небудь справі, який хтось здійснює), ПОЧИНА́ННЯ, ІНІЦІАТИ́ВА. Сьогодні сяйвом аметистів сіяє Кам'янка й Тульчин: в гарячій змозі декабристів і твій (Пушкіна) гарячий був почин (П. Тичина); Він поклявся собі бути гідним уваги і довір'я, чесно допомагати новому голові в його сміливих починаннях (М. Чабанівський); На фотографічній картці, яку мені довелося побачити пізніше, він сфотографований з своїми товаришами, які підтримали його ініціативу (П. Панч).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ПОЧИНА́ННЯ, я, с.Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру).Віки говорять .. Але від них величніше гримить Те явлене в... смотреть
-я, с. Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру). || Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціатив... смотреть
-я, с. Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру).|| Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціати... смотреть
[poczynanńa]с.przedsięwzięcie
імен. сер. родурозпочати кимсь робота, справаначинание
1) почин; начинание; (о задуманном, начатом деле) предприятие 2) начало
див. початок
Почина́ння, -ння, -нню, в -нні
Beginning; undertaking
почина́ння іменник середнього роду