ПРИБАВЛЯТИСЯ

ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (доходити вищого ступеня вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ, ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ, СИЛЬНІ́ШАТИ, ПРОГРЕСУВА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. — Док.: збі́льшитися, поси́литися, підси́литися, нарости́, посильні́шати, прибу́ти, побі́льшитися, прибі́льшитися, приба́витися. Гул все збільшувався, насип починав стиха вібрувати (П. Колесник); Приємний, м'якого тембру голос переливався, воркотів, як струмок, то затихаючи, то посилюючись (С. Добровольський); Неподалеку щось ліниво обізвалось, потім той звук почав наростати, поширюватись (Ю. Збанацький).

ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ (з'являтися як додаток, доповнення до чогось), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ВЛИВА́ТИСЯ у що, ПРИМІ́ШУВАТИСЯ, ДОМІ́ШУВАТИСЯ, ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ДОБАВЛЯ́ТИСЯ розм.; ПРИПЛІТА́ТИСЯ розм., НИЗА́ТИСЯ розм. (перев. у розмові, розповіді тощо); ПРИРОСТА́ТИ (у процесі росту). — Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, вли́тися, приміша́тися, доміша́тися, приба́витися, добавитися, приплести́ся, наниза́тися, прирости́. Тимофій перепробовує їх усі (флоєри), й оригінальне гудіння разом із тихими жалібними якимись звуками приєднується до всепожираючого шуму (Г. Хоткевич); Шум наростав, до нього прилучалися інші звуки (О. Гуреїв); Стражданням вірменського народу, здавалось, не видно було краю, Тим більше, що до жорстокості арабських загарбників долучались іще утиски своїх місцевих експлуататорів (П. Тичина); І мали право новаки пишатися щозміни, бо й їхній чесний труд важкий вливався в труд країни (П. Дорошко); Тепер дим став немов густішим, до нього примішалося ще щось (Г. Хоткевич); До важкого гуркоту гармат домішалося тріскотіння мушкетів (З. Тулуб); — Поклониться (грішник) святому, і до одного чуда прибавиться друге (М. Стельмах); Починають (молодиці) у кутку: — Ой ви, хлопці-риболовці, та тягніть невід... До них приплітаються чоловічі баси, гудуть мідним дзвоном (Григорій Тютюнник); Літери (на рекламі) одна по одній, мов хто їх там вистукував на машинці, низалися в слова (П. Тичина); Ні, не вернеться він тепер до їх, як не приросте одрубане гілля... (Грицько Григоренко).

ГРА́ТИСЯ (проводити час в іграх, забавах), БА́ВИТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, ГРА́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ГАРЮВА́ТИ діал. Йдуть малята гратись на лужок (В. Бичко); Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавитися з нею було не можна (І. Нечуй-Левицький); Я була дитина, Я гралася, забавлялась, А вона (мати) все в'яла (Т. Шевченко); З подругами ніколи не грала (Маруся) і вже.. до них і не виходила (Г. Квітка-Основ'яненко); Білі цуцики гуляють на соломі (М. Рильський); Партія дівчаток.. гулялася була на одшибі (А. Кримський); У сушарні.. Прибавлялись гайдуцькі синки (П. Воронько); На толоці пастухи.. Гарюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасьбі (А. Головко). — Пор. I. пустува́ти.