РОЗБУРКАНИЙ

ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. душа, серце і т. ін.). Дівчина, втискаючи руки в сніг, ще боялася звестися на ноги. До неї першими підбігли занепокоєні Юрій Дзвонар і Василь Гайовий (М. Стельмах); Приводжу я Василя; він, сердешний, сумний, неспокійний (Ю. Федькович); На подвір'ї його зустріла стурбована дружина (І. Цюпа); Кутузов уважно вислухав знервованого комісара (П. Кочура); Серед робітників ходив Сиволап, нервовий, завжди чимось незадоволений (Д. Ткач); Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (М. Стельмах); Ще далеко за північ розбуркана молодь не вщухала (С. Васильченко); Котра козачка проходила, то все козачка розтурбована, у тривозі! (Марко Вовчок). — Пор. збу́джений.

ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., П'Я́НИЙ від чого, підсил., ХМІЛЬНИ́Й від чого, підсил.; РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУ́РКАНИЙ розм., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. (перев. про натовп і т. ін.). — Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею!.. Черниш замовк, збуджений, розпалений (О. Гончар); 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); Благеньке плаття.. не могло захистити дівчину від холоду, але, розгарячена і збуджена, вона його не почувала (С. Добровольський); Параскіца ревно молилась, а навкруги її хвилювалась зацікавлена та наелектризована юрма (М. Коцюбинський); — А, ти вже тут! Що ж — не вдалось утекти? — вищирився до нього з невимовною злістю хмільний од перемоги Матюха (А. Головко); Дзеленчав дзвоник, але розбурханий натовп не вщухав. У повітрі підводились кулаки, злобно блискали очі (А. Шиян); Громада стояла німа, глибоко порушена (М. Коцюбинський). — Пор. 1. безтя́мний, занепоко́єний.