НЕВТІ́ШНИЙ (про важкий психічний стан, почуття, плач і т. ін. — який неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (про почуття, стан); РОЗПА́ЧЛИВИЙ (сповнений безнадії, розпачу); НЕЗБУ́ТНІЙ, НЕПОЗБУ́ТНІЙ (про важкий психічний стан — який не минає, якого важко позбутися). Сльози, безпорадні невтішні жіночі сльози обеззброювали його (І. Рябокляч); Весільна пісня крає серце Мар'яні, тьмарить душу, сповнює її безутішним горем (А. Шиян); Сиділа собі (Мотря) та плакала нерозважними, дрібними сльозами... (Панас Мирний); Бідняцькі думи, невтишимі болі Укладені в слова, як сталь, дзвінкі (А. Малишко); Він напам'ять знає скупі, сповнені безвихідної гіркоти речення (Н. Рибак); Скільки горя, скільки безпросвітного смутку в кожнім слові Ярини (О. Левада); — Не чіпайте! — розітнувся її розпачливий зойк (Д. Бузько); Учитель.., з пожовклим лицем і очима, повними незбутньої туги, лише зрідка вимовляв якесь слово (С. Журахович). — Пор. 1. безнаді́йний.
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
РОЗПА́ЧЛИВИЙ, а, е.1. Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем.У нас в хаті ридання голосне та гірке, та розпачливе (Марко Вовчок);У Васильк... смотреть
-а, -е. 1) Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем. || Який впав у розпач; охоплений розпачем. || у знач. ім. розпачливий, -вого, ч.; розп... смотреть
-а, -е.1》 Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем.|| Який впав у розпач; охоплений розпачем.|| у знач. ім. розпачливий, -вого, ч. ; ... смотреть
розпа́чливий[розпачлиевией і роспачлиевией]м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
[rozpaczływyj]прикм.rozpaczliwy, beznadziejny
ад'єктив1. який виражає розпач2. дуже тяжкий; безпорадний, безвихіднийотчаянный
(стан) безвихідний, безнадійний, безпорадний; (крик) відчайдушний, несамовитий, нестямний, шалений, дикий.
Deplorable, heart breaking, heartrending, sad, desperate
【形】 绝望的, 悲观失望的
{розпа́члиевией і роспа́члиевией} м. (на) -вому/-вім, мн. -ві.
див. сумний
(який пройнятий відчаєм) відчайдушний, безнадійний.
Розпа́чливий, -ва, -ве
полный отчаяния, отчаянный
розпа́чливий прикметник