СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О. Гончар); Скромний, сором'язливий, неквапливий, незграбний Мишуня.. Заляканий дівчатами, червоний перед ними од сорому за власну безпомічність (Ю. Яновський); Вже до кінця танців Йон не відступавсь від Гашіци, а дика спочатку дівчина дедалі рахманішала (М. Коцюбинський); Убогий, встидливий хлопак (І. Франко).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
СОРОМ'ЯЗНИ́Й, а́, е́.Те саме, що соромли́вий.Хазяї й хазяйські сини й дочка, бачачи, що вона добра робітниця, а дівчина звичайна й сором'язна, були до ... смотреть
-а, -е. Те саме, що соромливий.
ад'єктивстыдливый
Shamefaced, shy, bashful, timid, self-conscious; sheepish; coy
див. соромливий
-а, -е.Те саме, що соромливий.
сором'язни́й прикметник
см. соромливий