ТРИВАЛИЙ

МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм., НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ) (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); НЕБИТКИ́Й (про посуд, скло тощо — який не розбивається при падінні чи ударі); НОСКИ́Й (перев. про одяг — який довго носиться, не рветься); ДЕБЕ́ЛИЙ розм. (про масивні вироби з дерева, заліза тощо); ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ (зроблений добре, на тривалий час); НЕРОЗРИ́ВНИЙ (якого не можна розірвати); НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕРУШИ́МИЙ розм. (про відносини, зв'язки). Тая сила, що марна була на війні, Будувала підвалини й мури міцні (Леся Українка); .- .Обоє ще молоді, міцну сім'ю створили б... (О. Гончар); Бідні люди хотіли собі побудувати дім тривкий, кам'яний, вигідний (І. Франко); Лід кріпкий, хоч гармати коти (М. Номис); Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Лесь Мартович); В вас залізні панцирі незломні, і щити черлені при плечі, і латинські ковані шоломи (Н. Забіла); Небиткий посуд; Дебелі ворота з дашком були засунені (П. Панч); Фундаментальна споруда; А сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута (Леся Українка); Непорушна дружба між народами України і Грузії має багатовікову історію (з газети).

ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал., ТРИВКИ́Й рідко; ОБЛО́ЖНИЙ (ОБЛІ́ЖНИЙ) розм. (про дощ, сніг). А їх розмови часом були досить тривалі (Л. Смілянський); Люди слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Панас Мирний); Друзі дивляться малюнки довго, уважно. Але довгеньке мовчання. Тривога чи непевність (Т. Масенко); Хліб засихає в полі, спалений довготривалою спекою (П. Колесник); Він збирався в довгочасний політ (М. Трублаїні); За своє довговічне існування Києву доводилося не раз боронитись і бути дощенту зруйнованим (П. Панч); Остап завтра їде в довготермінову відпустку (В. Козаченко); Довгострокова угода; Довгострокові прогнози; Лине нескінченна пісня над степом (А. Хижняк); Сі години безконечні! Кожна з них — замерзла вічність (Леся Українка); До темряви й до реального стану повертала його ломота в костях від безкінечного сидіння (І. Багряний); Наганяли на неї хворощі затяжні осінні дощі (П. Загребельний); Сидять (солдати) купами вподовж усього ешелону, навпроти своїх вагонів, ведуть тягучі розмови (О. Гончар); Яким не міг винести того погляду і спустив униз очі. Заморочений гуком голосів і новими враженнями, черв'як сильно завертівся десь під самим серцем і викликав протяжний, довгий біль (Н. Кобринська); А за вікном січе і січе дощ. Це вже почались, певно, обложні (І. Цюпа).