ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Гончар); — Упаковуй краще своє добро та виїзди (Л. Яновська); Спакував я свої речі і тільки чекаю, щоб жінка з дитиною вийшли з хати (Ірина Вільде); Тюкувати тютюн.
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
I див. упаковувати I.II див. впаковувати I.упалийI (впалий), -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до упасти I. 2) у знач. прикм.Тихий, слабкий, понижений ... смотреть
УПАКУВА́ТИ див. упако́вувати.
недок. упаковувати, док. упакуватиto pack (up)
упакува́ти 1 дієслово доконаного виду зв'язати в пакунок упакува́ти 2 дієслово доконаного виду спакувати; засадити
I див. упаковувати I.II див. впаковувати I.
Запакавацьспакаваць
-ую, -уєш opakować, zapakować
запакавацьспакаваць
запакаваць спакаваць
техн. упаковывать