ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів); ЄЗУЇ́ТСТВО (підступність, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети); ПІДСТУ́ПНІСТЬ (намагання показною доброзичливістю прикрити злий намір); КОМЕ́ДІЯ, КУМЕ́ДІЯ розм., КОМЕДІА́НТСТВО заст. ірон. (удавання з себе когось з певною метою). Оця внутрішня настроєність на лицемірство, примирення з лицемірством, своїм та інших, оця дволичність — одне обличчя на свята і зовсім інше для постійного вжитку — щиро вражали Інну (В. Дрозд); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість (А. Кримський); Він (Янка Купала) рицар був високої мети, Він ворог був лукавства й облуди (М. Рильський); — Я всіх ненавидів тоді — одних за лицемірство і двоєдушність, інших за безтурботність (П. Колесник); З першого слова якимсь незбагненним чуттям розгадувала вона фальш у людині й одразу насторожувалася (В. Козаченко); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручується брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Та й спробуй лиш сказати їй неправду! У неї такі спостережливі, кмітливі оченята, так вона пантрує ними за маминим обличчям — враз запідозрить, відчує нещирість (І. Рябокляч); Навіть тоді, коли її ображали безпідставно, вона не домагалась викриття підступності противника і воліла примиритися, аби було тихо (А. Хижняк); Пан тільки витріщив очі на ту комедію і не знав, чи ті люди жартували, чи зовсім подуріли (І. Нечуй-Левицький); Хлопець бачив, що дєдя грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич); Не докоряй мені комедіантством! Не докоряй тим, що я грала ролю перед тобою!.. (І. Франко).
ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал., ХАРАМА́Н діал. Не від болю сльози заблищали — Від обману першого в житті (М. Нагнибіда); Пан знову хоче її (землю) відібрати, почав судитися і, видно, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах); Дзенькіт і бренькіт (на торжку), цокотіння і бубоніння, а над усім — брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний); Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті. Стаття про шарлатанство асистента міської лікарні Мазура (Ю. Мушкетик); З консервного заводу завернули кілька ящиків з черешнею, де було виявлено фальш: знизу підкладено гілочок з листям та груддя землі, а черешнею зверху тільки прикрито (О. Гончар); (Гільда:) Тебе ще кривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); -І пощо то все перемелювати? Чи того, хто читає?.. Се сконденсована блага, екстракт глупоти і дурисвітства (І. Франко); Отечество на язиці, а в серці облуда (прислів'я); Підскочив Ярема: — Одура страшна! Я чую тут зле ошуканство..! (М. Старицький); — Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся! (Лесь Мартович). — Пор. шахра́йство.
ФАЛЬШ (у музиці, співі), ФАЛЬШИ́ВІСТЬ, ДЕТОНА́ЦІЯ книжн. — Мені так хочеться навчитись грати... — Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, — фальші не зношу (С. Добровольський); — У неї не зовсім чисте піаніссімо... Є якась детонація (Остап Вишня).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
фальш сущ., кол-во синонимов: 1 • германизм (176) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: германизм
ФАЛЬШ, і, ор. шю, ж. і у, ор. ем ч.1. Підробка, обман, шахрайство.– І я, братику, їду з тобою вчитися! – гордовито, ще з порога, сказав [Василенко] Юрк... смотреть
ФАЛЬШ, і, ж. і у, ч. 1. Підробка, обман, шахрайство. — І я, братику, їду з тобою вчитися! — гордовито, ще з порога, сказав [Василенко] Юркові.. — Одержав папірця без фальші! (Стельмах, II, 1962, 363); Він, Козаков, якого на тактичних навчаннях ніякою силою не вдавалось командирам змусити повзати по-пластунському щиро, без фальшу, тут повз так, ніби це з дитинства було його найулюбленішою справою (Гончар, III, 1959, 106); Не терплять [радянські люди] напівфабрикатів, підробок, фальшу, а вимагають повноцінних полотен про наше чудове життя (Мист., 1, 1959, 6). 2. Удавання, нещирість, лицемірство. Вчора мати нарікала, що Ломицький прийшов в гості до їх в піджаку, неначе до міщан, а сьогодні співає зовсім в інший тон і трохи не лає Ломицького за той фрак.. "Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?" — подумала молода дівчина (Н.-Лев., VI, 1966, 27); У нещадному гарячому круговороті панської Асканії.. все було наскрізь пройняте фальшю, продажністю (Гончар, Таврія, 1952, 244); У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (Жур., Вечір.., 1958, 156); Бранко зараз же вловив фальш в Олиному манірному вигуку (Вільде, Сестри.., 1958, 515); // Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість. В комедії.. накреслив п. Цеглинський.. людину з сильним почуттям своєї особистої гідності і з погордою до всякого фальшу та поверховості (Фр., XVI, 1955, 115); Пошуки своєї манери не сумісні з манірністю. Адже манірність не тільки туманить зміст, вона несе фальш, неприродність, кокетування словом (Літ. Укр., 25.Х 1965, 3). 3. Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті. — Мені так хочеться навчитись грати… — Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, — фальші не зношу (Добр., Очак. розмир, 1965, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 556.... смотреть
1) Орфографическая запись слова: фальш2) Ударение в слове: фа`льш3) Деление слова на слоги (перенос слова): фальш4) Фонетическая транскрипция слова фал... смотреть
ФАЛЬШобман, лукавство, неверность (напр. в пении).Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.Синонимы: германизм
-і, ж. і -у, ч. 1) Підробка, обман, шахрайство. 2) Удавання, нещирість, лицемірство. || Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманіст... смотреть
-і, ж. і -у, ч. 1》 Підробка, обман, шахрайство.2》 Удавання, нещирість, лицемірство.|| Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надумані... смотреть
імен. чол. родуімен. жін. роду, тільки одн.фальшь
[фал'ш]-ш'і, ор. -ш'у, ж. і -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, ч.
фальш; ж. (пол., від лат., неправдивий, хибний, помилковий) 1. Обман, підробка. 2. Неприродність, ненатуральність, нещирість, лицемірство. 3. Нещирість, лукавство. 4. Невірно взята (виконана) нота музичного твору.... смотреть
(польс. falsz, від лат. falsus – неправдивий, хибний, помилковий) 1. Обман, підробка. 2. Неприродність, ненатуральність. 3. Нещирість, лукавство. 4. Невірно взята (виконана) нота музичного твору.... смотреть
рос. фальшь (латин. falsus — неправильний, невірний, хибний, помилковий) — 1. Обман, підробка, умисно хибна дія. 2. Неприродність, ненатуральність, нещирість, лукавство.... смотреть
фальш... - первая часть сложных слов, пишется слитноСинонимы: германизм
[farsz]ж.fałsz
Falsity; (обман) falsehood; (лицемірство) hypocrisy, falseness; муз. false note
Фальш См. Хвальш. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 374.
Підробка, брехня, облуда, шахрайство, див. обман
【阴】1) 欺骗2) 虚伪, 做假
підробка, облуда, шахрайство; (у мові) штучність, надуманість, нещирість, лицемірство, кн. удаваність.
-і ż a. -у m fałsz, obłuda, kłamstwo; fałszywa nuta, fałszywy ton (w muzyce)
фальш фальш... - первая часть сложных слов, пишется слитно
Ударение в слове: ф`альшУдарение падает на букву: а
див. фальшивий
{фалш} -ші, ор. -шу, ж. і -шу, ор. -шеим, м. (на) -ші, ч..
ж 1.фальш (музыкада) 2.фальш, ясалмалык 3.ялган, алдак
фальш іменник жіночого або чоловічого роду
(род. фальші - ж.; фальшу - м.) фальшь
фальшж.фальшь, ложь, обман
lat. falsheфальшь
фальш риёкорӣ, мунофиқӣ
Qalplıq
ж. өтірік, жалғандық
жалған, қате
къалплыкъ
Фальшь