ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. (той, хто діє заклинанням); ШЕПТУ́Н заст., ШЕПТІ́Й заст. (той, хто промовляє наговір, приворот); ВОЛХВ (у давніх слов'ян); ВОРОЖБИ́Т заст., ХИМОРО́ДНИК заст. (той, хто ворожить); ШАМА́Н (у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії). — Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття (З. Тулуб); (Мар'яна:) Сербине, може, ти чарівник? Нарай мені таких чар, щоб можна було привертати людей! (С. Васильченко); За Абдулаєвим ходить слава східного чародія і мага (Григорій Тютюнник); — Це характерник, — сказав хтось біля Ярошенків. — Заворожує зброю і кулі так, що своїм не шкодять, а ворога б'ють (О. Маковей); Прадід стояв, мов знатник, що знає всі весняні тайни (Ю. Яновський); Чула й вона колись про лісовиків, вовкулаків, чародійників (В. Гжицький); Над розгорнутою картою схилився землемір.. Враження було таке, наче то не землемір, а якийсь всесильний маг, чудодій, що на пожовклій картіоракулі вичитує кожному його долю (І. Кириленко); Іван простягав руку у сю скупу зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких (М. Коцюбинський); (2-га дівчина:) Він відьмак, з чортами знається (М. Старицький); — Я.. бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса, бородатих синкхів, заклинателів змій (П. Загребельний); Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити (С. Воскрекасенко); Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! (Т. Шевченко); "Що ж, — думає (Петро), — як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха" (П. Куліш).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ЧУДЕСНИК, -а, м. Волшебник, чудодей-II ж. чудесница, -ы.
чудесник м. разг. Кудесник, волшебник.
чудесник чудитель, чародей, чудодей, волшебник, маг, колдун, кудесник Словарь русских синонимов. чудесник см. колдун 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. чудесник сущ., кол-во синонимов: 9 • волшебник (21) • выдумщик (29) • колдун (47) • кудесник (21) • маг (22) • проказник (49) • чародей (20) • чудитель (6) • чудодей (20) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: волшебник, колдун, кудесник, маг, чародей, чудитель, чудодей... смотреть
ЧУДЕ́СНИК, а, ч., розм.1. заст. Чаклун (у 1 знач.).Чари чудесника.2. перен. Людина, здатна творити щось незвичайне, дивовижне.– Стрінув пічник, – говор... смотреть
1) Орфографическая запись слова: чудесник2) Ударение в слове: чуд`есник3) Деление слова на слоги (перенос слова): чудесник4) Фонетическая транскрипция ... смотреть
-а, м. 1. устар. Проказник, выдумщик.Шлялась по торгу буйная ватажка скоморохов, глумцов, чудесников и смехотворцев. А. Веселый, Гуляй Волга. 2. разг... смотреть
корень - ЧУД; корень - ЕС; суффикс - НИК; нулевое окончание;Основа слова: ЧУДЕСНИКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ЧУД; ∩ - ЕС; ∧... смотреть
-а, ч., розм. 1) заст. Чаклун (у 1 знач.). 2) перен. Людина, здатна творити щось незвичайне, дивовижне.
чуде́сник, чуде́сники, чуде́сника, чуде́сников, чуде́снику, чуде́сникам, чуде́сника, чуде́сников, чуде́сником, чуде́сниками, чуде́снике, чуде́сниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: волшебник, колдун, кудесник, маг, чародей, чудитель, чудодей... смотреть
Скен Сиу Син Сени Сек Сеид Седи Нус Никс Неуч Неук Неуд Несуд Нед Ндс Кус Кун Кси Кич Кидус Кен Скид Скин Суд Сук Кед Иск Инк Сукин Сунд Индус Индекс Инд Икс Уик Усик Едун Дуче Днк Ученик Диск Дин Диен Дениск Чек Чес Чикс Чинк Денис Ден Дек Чудесник Чудик Чин Учес Дск Уник Уикенд Удин... смотреть
м. разг.milagrero m, mago m; hechicero m (волшебник)
сущ. муж. рода; одуш.разг.чудодій
Ударение в слове: чуд`есникУдарение падает на букву: еБезударные гласные в слове: чуд`есник
чуд'есник, -аСинонимы: волшебник, колдун, кудесник, маг, чародей, чудитель, чудодей
імен. чол. роду, жив.
чуде'сник, чуде'сники, чуде'сника, чуде'сников, чуде'снику, чуде'сникам, чуде'сника, чуде'сников, чуде'сником, чуде'сниками, чуде'снике, чуде'сниках
-а, ч. , розм. 1》 заст. Чаклун (у 1 знач. ).2》 перен. Людина, здатна творити щось незвичайне, дивовижне.
м. разг. (волшебник) mago Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: волшебник, колдун, кудесник, маг, чародей, чудитель, чудодей
Начальная форма - Чудесник, единственное число, именительный падеж, мужской род, одушевленное
чудесник чудитель, чародей, чудодей, волшебник, маг, колдун, кудесник
чудесник, чуд′есник, -а, м. Волшебник, чудодей.ж. чудесница, -ы.
М 1. dan. köhn, nadinc, dəcəl; oyunbaz; 2. dan. sehrbaz, e'cazkar.
ЧУДЕСНИК, -а, м. Волшебник, чудодей. || ж. чудесница, -ы.
чуде́сник іменник чоловічого роду, істота розм.
чудесник чуд`есник, -а
чудесник, -а
-ца м,ж