ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал., Я́РІСТЬ рідше, ЯР рідко. І батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Коцюбинський); — Не злобою все має жити на світі! (М. Стельмах); Маси врангелівської кінноти.. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (О. Гончар); Він ішов, весь переповнений люттю, котру не було на що вилити (Г. Хоткевич); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Не хотіла (Ганя) сперечатися з ним.. На упір не багато з ним вдіє, хіба доведе його до завзятку. А такого не бажала собі (А. Крушельницький); Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (І. Франко). — Пор. 1. лють, непри́язнь.
ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯ діал., Я́РІСТЬ рідше. На неї напала така лють, що сама себе не тямила (Лесь Мартович); (Агафія:) Відки у тебе така лютість на свою власну дитину? (І. Франко); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Приносив (син) кождого півріччя чим раз, то гірше свідоцтво. При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість (О. Кобилянська); Коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів). — Пор. гнів, 1. злість, несамови́тість.
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
Я́РІСТЬ, я́рості, ж., рідко.Те саме, що лють.Турн з ярості дрижав і пінив (І. Котляревський);Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь под... смотреть
ярості, ж. 1) рідко. Те саме, що лютість. 2) діал. Пристрасть, шал.
моск. лютьлють, лютість, шал, шаленство, шаленість, несамовитість, сказ
я́рість[йар'іс'т']-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у
імен. жін. родуярость
ярості, ж. 1》 рідко. Те саме, що лютість.2》 діал. Пристрасть, шал.
Я́рість:— гнів [51,52]
Я́рість, я́рости, я́рості, я́рістю
я́рість іменник жіночого роду рідко
Ilska, raseri
Sinne, raseri
Raseri, vrede
{йа́ріст} -рості, ор. -рісту.
Шаленства
редк. ярость
шаленства
шаленства
სიშმაგე
лють