НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. про час); НЕРВО́ВИЙ (перев. про обстановку, роботу); НЕРВО́ЗНИЙ (перев. про обстановку). Поет Євгеній Баратинський жив своїм неспокійним важким життям (О. Іваненко); Далі починається моє.. невпокійне учителювання (С. Васильченко); Містечко жило тривожним життям, двері магазинів позакривані, на базарі пусто (Григорій Тютюнник); Це було в бентежний серпень сорок першого року (О. Гончар); Лікія гарцювала перед ними, як добрий козак, як і більшість дівчат тої ворохобної пори (О. Ільченко); Москва. Живе нервовим, напруженим життям (В. Еллан). — Пор. 3. бурхли́вий.
НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про душевний стан, почуття і т. ін. — сповнений неспокою, який виражає неспокій), НЕПОКІ́ЙНИЙ рідше, БЕНТЕ́ЖНИЙ, КАЛАМУ́ТНИЙ розм., ВОРОХО́БНИЙ розм., НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); ТУРБО́ТНИЙ (сповнений занепокоєння, турбот за кого-, що-небудь). Саша викликає в неї гостру цікавість і ще якесь неспокійне, неусвідомлене почуття (О. Донченко); В очах заяскрилися непокійна давня туга, горда, палюча тоска (С. Васильченко); Якийсь теплий, бентежний сум стискав її серце (В. Козаченко); Грала свій вальс, але так, як ніколи. .. О, та гама! та нам добре знана ворохобна гама! (О. Кобилянська); Загорілось бажання нетерпляче, невпокійне — не стояти без діла на місці, не марнувати часу (С. Васильченко); Темрява, загальний тривожний настрій надавали голосові його незвичної суворості (О. Гончар); Невивчений урок породжував неприємне, турботне почуття (О. Донченко).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ВОРОХО́БНИЙ, а, е, розм.Те саме, що бунтівни́й.Дивлячись .. на те ворохобне товариство і на саму камеру, що була темним, вогким льохом, Андрій розумів,... смотреть
Ворохо́бний, перен. Бунтівливий, нестримний, бентежний. О, та гама! Та нам добре знана ворохобна гама! Збігала шаленим льотом від ясних вуків до глибоких, а там - неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, топлення тонів, бій, - і знов збіг звуків удолину... (Koб., Valse melancolique, 113, 124)// порівн. укр. ворохобити - 1) ворушити, 2) бунтувати, непокоїтися, ворохобитися - 1) ворушитися, ) бунтуватися, обурюватися, ворохобний - те саме, що бунтівний (СУМ, І, 742); укр. діал. ворох - неспокійна юрба, неспокій (ЕСУМ, 1, 429); пол. warch - сварка, гнів, warchoł - заколотник, баламутник.... смотреть
-а, -е, розм. Те саме, що бунтівний; бентежний.
Ворохо́бний:— бунтівливий [47]
ад'єктив
див. задерикуватий
-а, -е, розм. Те саме, що бунтівний; бентежний.
ворохо́бний прикметник розм.