ВИЗВОЛЯ́ТИ (очищати захоплену ворогом територію від противника), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РЯТУВА́ТИ рідко; ВІДВОЙО́ВУВАТИ (воюючи). — Док.: ви́зволити, звільни́ти, відвоюва́ти. — Бийте ката, мої ви орлята,.. Україну ідіть визволяти..! (В. Сосюра); Коли ми звільним Україну, тоді до тебе я прийду (В. Сосюра); Приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував (О. Гончар); У багатовіковій боротьбі народи Піренейського півострова скинули арабське ярмо й відвоювали свою землю (з підручника).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ВІДВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.1. що. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобуват... смотреть
-ую, -уєш, недок., відвоювати, -юю, -юєш, док. 1) перех. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що й... смотреть
-ую, -уєш, недок. , відвоювати, -юю, -юєш, док. 1》 перех. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що... смотреть
док. відвоювати to acquire (to gain) by warfare; to reconquer; перен. (відбирати) to win (back) fromя відвоював право — I gained the right
[widwojowuwaty]дієсл.odwojowywać
Відвойо́вувати, -йо́вую, -йо́вуєш; відвойо́вуй, -вуйте; відвоюва́ти, -вою́ю, -вою́єш; відвою́й, -вою́йте
відвойо́вувати дієслово недоконаного виду
regain territory, (територію) regain