ВІДДАВА́ТИ (давати назад узяте, позичене, привласнене, належне), ВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ВІДНО́СИТИ, ЗВЕРТА́ТИ рідше. — Док.: відда́ти, верну́ти, поверну́ти, віднести́, зверну́ти. — Багато (товарів).. набрали в мене люди без грошей, а ніхто не квапиться віддавати (М. Коцюбинський); Мій батько нікому не винний: в одного позичає, а другому повертає (прислів'я); (Любов:) Я й забула, що треба віднести Галі її концерт, вона просила конче сьогодні віддати їй (Леся Українка); — Прошу, пане докторе, звертаю вам сей цінний документ (І. Франко).
ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження (з журналу); П'єсу (М. Куліша "Отак загинув Гуска") ми зараховуємо до інтелектуальної драматургії (з журналу); Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов'язують з ім'ям Жуля Верна (з журналу); В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа.., офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчих (С. Васильченко).
ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар'яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); (Старшина:) Як тільки засне, то ми його.. зв'яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ВІДНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що, розм.Закінчити, перестати носити.– Відносила вона [баба] вже своє, дитино!.. Вже більш не понесе! – з слізьми в очах... смотреть
I віднос`ити-ошу, -осиш, док. Закінчити носити. II відн`осити-ошу, -осиш, недок., віднести, -су, -сеш; мин. ч. відніс, -несла, -несло; мн. віднесли; д... смотреть
I віднос`ити-ошу, -осиш, док. Закінчити носити.II відн`осити-ошу, -осиш, недок. , віднести, -су, -сеш; мин. ч. відніс, -несла, -несло; мн. віднесли; ... смотреть
відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то (те) на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).... смотреть
недок. відносити, док. віднести1) (до когось) to take to; (кудись) to carry away, to bear away, to remove2) перен. (до чогось) to refer, to impute, to ... смотреть
【未】1) 拿走, 拿去, 带走, 带去, 送去Відносити на місце 把…送到原处2) 归入; 认为是, 认为属于…; 归于, 归咎3) 吹开, 吹走; 冲开, 冲走
(теоретично встановлювати спільність одного з іншим) зараховувати що до чогось, пов'язувати, прив'язувати, (штучно) пришивати, прищіпати, книжн. асоціювати// пришивати білими нитками; (з місця на місце) відносити, розм. затаскувати.... смотреть
несов. - відносити, сов. - віднести 1) относить, отнести; уносить, унести, сов. снести (доставить) 2) (перен. считать связанным с чем-н.) относить, отнести; приурочивать, приурочить... смотреть
відно́сити дієслово недоконаного виду доставляти кудись; зараховувати кого-, що-небудь до когось, чогось відноси́ти дієслово доконаного виду закінчити носити... смотреть
Відно́сити, -но́шу, -но́сиш; відно́сь, -но́сьмо, -но́сьте; відне́сти́, -несу́, -несе́ш, -су́ть; відні́с, -несла́, -несли́; відні́сши
заносити, (куди) носити, доставляти; (позичене) віддавати, повертати; (трохи) віддаляти; (до числа) зараховувати, записувати, клясифікувати як.
(на якийсь рахунок) apply to an account (v.); charge to an account (v.); take to an account (v.); transfer to an account (v.).
Адабрацьбрацьузяць
(платіж на погашення боргу) appropriate
адабрацьбрацьузяць
адабраць браць узяць
-ошу, -осиш odnosić
debit to ... (v.); debit an account (v.).
charge against general reserve (v.).
credit to ... (v.); credit an account (v.).
charge to account
charge to net income (v.).