ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Грицько Григоренко); В її кімнаті.. від безлічі меблів було тісно, як у крамниці лахмітника (переклад С. Ковганюка); Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко); Не знаючи, що робити з тими лахами, попродали (жебраки) їх за пару крейцерів онучкареві (І. Франко).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
БАРАХО́ЛЬНИК, а, ч., розм.1. Людина, що скуповує та перепродує старі речі.Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша м... смотреть
-а, ч., розм. 1) Людина, що скуповує та перепродує старі речі. 2) зневажл. Про погану людину.
імен. чол. роду, жив.розм.
-а, ч. , розм. 1》 Людина, що скуповує та перепродує старі речі.2》 зневажл. Про погану людину.
барахо́льник іменник чоловічого роду, істота розм.
барахольник, -а