ГРАБУВАННЯ

ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал. Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (З. Тулуб); (Пані Люба:) Почалися на шляху грабунки та розбої (С. Васильченко); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінно умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний); Багратіон в міру сил боровся з безсоромним пограбуванням (П. Кочура); Гайдамаки приїхали з добитків (Словник Б. Грінченка); Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. — ..скрізь татьба (С. Скляренко); (Олеся:) Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М. Кропивницький); — Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (І. Франко). — Пор. краді́жка, 1. розбі́й.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»

ГРАБУВАТИ →← ГРАБЛИЩЕ

Смотреть что такое ГРАБУВАННЯ в других словарях:

ГРАБУВАННЯ

ГРАБУВА́ННЯ, я, с.Дія за знач. грабува́ти.– Я боронив інтереси України й буду далі їх боронити від усякого ґвалту й грабування, – різко промовив він (В... смотреть

ГРАБУВАННЯ

імен. сер. родуграбеж сущ. муж. рода

ГРАБУВАННЯ

ім (тж див «пограбування») plunder; plundering; (з насильством) robbery (with violence); (мародерство) pillage • збройне ~ armed robbery

ГРАБУВАННЯ

-я, с. Дія за знач. грабувати.

ГРАБУВАННЯ

див. грабіж

ГРАБУВАННЯ

див. грабіж

ГРАБУВАННЯ

Грабува́ння, -ння, -нню, -нням

ГРАБУВАННЯ

-я, с. Дія за знач. грабувати.

ГРАБУВАННЯ

грабува́ння іменник середнього роду

ГРАБУВАННЯ

см. грабіж

ГРАБУВАННЯ

ძარცვა

T: 138