МЕЖА́ (допустима норма чогось дозволеного; останній, крайній ступінь чогось), ГРАНЬ розм., ГРАНИ́ЦЯ розм., ПРУГ перев. із сл. останній розм., РУБІ́Ж, ПОРІ́Г, РУБІКО́Н книжн. Марія постійно себе переконувала, що вона вродлива, розумна, здібна, добре вихована, що вона при бажанні в будь-який момент може вийти заміж за людину шляхетного роду. Це завжди було найвищою межею пожадань представниць її соціального клану (М. Слабошпицький); Найміцніший сплав сталі має межу витривалості, критичну грань (С. Чорнобривець); З її чоловіком ми говорили чимало, все в границях гречності (І. Франко); Катеринині сльози, Катеринине горе — все ставало на тім останнім прузі, за котрим уже немає розради, немає прощення (Ю. Мушкетик); Поріг дитинства вона вже переступила, не дитина (І. Ле); На рубежі двох епох; Він став на якімсь рубіконі життя (І. Франко).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ГРАНИ́ЦЯ, і, ж.1. розм. Лінія, що розділяє які-небудь території; межа, смуга поділу.Треба користати зі спочинку, бо за годину-півтори знов праця, аж по... смотреть
-і, ж. 1) Допустима норма, межа. || Межа зміни деякої величини. Границя послідовності. Границя функції. 2) Місце, де що-небудь починається або закінчу... смотреть
Одне з фундаментальних понять математичного аналізу: 1. г. послідовності чисел a1, a2,..., an є число g, яке має таку властивість, що всі члени an посл... смотреть
-і, ж. 1》 Допустима норма, межа.|| Межа зміни деякої величини. Границя послідовності. Границя функції.2》 Місце, де що-небудь починається або закінчу... смотреть
одне з фундаментальних понять математичного аналізу: 1. г. послідовності чисел a1, a2,..., an є число g, яке має таку властивість, що всі члени an послідовності з достатньо вел. номером n відрізняються від g як завгодно мало (запис limn → ∞an = g); 2. г. функції f(x) при x, що прямує до x0, називається таке число g, що f(x) як завгодно мало відрізняється від g при x, достатньо близькому до x0 (запис limx → x0 f(x) = g); як-от: limx → 1 x/(x2+1) = 1/2, limx → 0 (sin x/x) = 1.... смотреть
імен. жін. роду1. лiнiя, що роздiляє якi-небудь територiї; смуга подiлу2. (перен.) допустима норма, межаграница
1) (межа) boundary2) мат. limitграниця послідовності — limit of sequence
Для добрих учинків границі нема.Немає меж для добрих справ, їх можна робити стільки, скільки бажає людська душа.
Межа, кордон, див. рубіж
(мрій) грань, межа, ліміт, поріг, стеля; Д. кордон, вододіл, св. рубіж.
астр.; матем.; физ. граница (предел), лимит, матем. предел (черта)
Грани́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
-і ż granica за границею (за кордоном) za granicą
1) граница; предел (крайняя точка) 2) мат. предел
Кардонмяжа
грани́ця:◊ на зеле́ну \ → "зелений"
грани́ця іменник жіночого роду
Grense
Кордон
Grænse
Gräns
საზღვარი, მიჯნა; ზღვარი
кардонмяжа
кардон мяжа
Кордон
limit
предел выносливости
предел отношений
граница обогащения угля - coal washability limit - Grenz-Kohleaufbereitung - найменший та найбільший розміри частинок вугілля, ефективно збагачуваних у збагачувальній машині. Аналогічно - для інших корисних копалин.... смотреть
граница возбуждения
предел переменной
предел на множестве
граница выпуклости
предел ползучести
предел последовательности
граница погрешности
предел разности
предел функции