ГРОМАДЯНИН

ГРОМАДЯ́НИН (особа, яка належить до постійного населення якої-небудь держави і має відповідні права та обов'язки), ОБИВА́ТЕЛЬ заст.; ПІДДА́НИЙ, ПІДДА́НЕЦЬ заст. (особа, що перебуває в підданстві певної держави). — Для мене.. в першу чергу ти — громадянин, свідомий українець (А. Головко); Безумна.. думка стрілила йому в голову, певно, що не гідна поважного обивателя (І. Франко); — Ще як була Польща, то тут все були польські піддані, і польський король подарував гетьманові Ксаверієві Браницькому оцю усю Білоцерківщину й Богуславщину (І. Нечуй-Левицький); (Публій:) Се справді товариство не найліпше для вірного підданця Риму (Леся Українка). — Пор. жи́тель.

ГРОМАДЯ́НИН іст. (член громади), ОБЩИ́ННИК іст., МИРЯ́НИН іст. Незабаром мала зібратись рада. Семен, насилу дочекавшись того дня, подався на майдан, де вже купчились громадяни (М. Коцюбинський); Представник общинників, виступивши вперед, сказав: — В нашій селянській общині закладена споконвічна основа справедливого устрою (Ф. Бурлака); — Не тичу свого носа на волосні або сільські сходи, де миряни радяться про свої громадські діла (Панас Мирний).

ЖИ́ТЕЛЬ (той, хто живе у певній країні, населеному пункті тощо), МЕ́ШКАНЕЦЬ, ЖИТЕ́ЦЬ розм., ПОЖИЛЕ́ЦЬ розм., ЖИЛЕ́ЦЬ рідше, ОБИВА́ТЕЛЬ заст., НАСЕ́ЛЬНИК рідко. — Хто я такий? Місцевий житель (А. Шиян); Я мешканець міста, де барвами пишно неонове сяйво вогнів розцвіло (Д. Луценко); Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний); По деяких місцях навесні місцеві пожильці виїздять човнами на морські коси (Остап Вишня); В Кишиневі на сто тисяч жильців тоді не було ні одної газети (І. Нечуй-Левицький); На тротуарах мирні обивателі розступаються, дають мені дорогу (П. Колесник); Ухвалює (Еней) вийти І роздивитись кругом,.. хто тут насельником — звір чи людина (М. Зеров). — Пор. 1. громадя́нин.

Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»

ГРОМАДЯНСТВО →← ГРОМАДСЬКИЙ

Смотреть что такое ГРОМАДЯНИН в других словарях:

ГРОМАДЯНИН

-а, ч. 1) Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держа... смотреть

ГРОМАДЯНИН

ГРОМАДЯ́НИН• "ГРОМАДЯНИН"- газета радикального напряму. Виходила 1909 — 10 у Чернівцях тричі на місяць. Автором переважної більшості матеріалів (істор.... смотреть

ГРОМАДЯНИН

-а, ч. 1》 Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держа... смотреть

ГРОМАДЯНИН

імен. чол. роду, жив.1. особа, що належить до постiйного населення якої-небудь держави2. дорослий чоловiк, а також форма звертання до нього3. той, хто... смотреть

ГРОМАДЯНИН

1) citizenфранцузький громадянин — French citizen2) (дорослий чоловік) person; (форма звертання) Misterгромадянин, зачекайте хвилинку — wait a minute, ... смотреть

ГРОМАДЯНИН

громадя́нин[громад’аниен]-на, м. (на) -нов'і/ -н'і, мн. -д'ание, -д'ан

ГРОМАДЯНИН

рос. гражданин громадянин як суб'єкт права. У цивільному праві вживається для позначення людини як учасника правовідносин, суб'єкта цивільних прав і обов'язків. Дієздатність Г. виникає в повному обсязі з настанням повноліття.... смотреть

ГРОМАДЯНИН

Настоящее имя: Драгоманов Михаил ПетровичИсточники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 1.... смотреть

ГРОМАДЯНИН

ім citizen; national; (підданий) subject • рівноправність ~ equality of citizens' rights • іноземні громадяни aliens; foreign nationals • натуралізовані громадяни naturalized citizens (nationals)... смотреть

ГРОМАДЯНИН

[hromadjanyn]ч.obywatel

ГРОМАДЯНИН

член суспільства , виборець, з правом голосу, як ім. цивільний, ур. син ; платник податків, ок. податковець.

ГРОМАДЯНИН

громадян|ин ім. citizen; subject;натуралізовані \~и naturalized citizens

ГРОМАДЯНИН

(той, хто має підданство даної держави) обиватель, у знач. ім. підданий.

ГРОМАДЯНИН

Громадя́нин, -на, -нові, -дя́нине! -дя́ни, -дя́н

ГРОМАДЯНИН

гражданин почесний громадянин України — почётный гражданин Украины

ГРОМАДЯНИН

【阳】 公民, 国民

ГРОМАДЯНИН

{громада́ниен} -на, м. (на) -нові/ -ні, мн. -да́ние, -да́н.

ГРОМАДЯНИН

громадя́нин іменник чоловічого роду, істота

ГРОМАДЯНИН

Borger, statsborger

ГРОМАДЯНИН

Borger, statsborger

ГРОМАДЯНИН

Грамадзянка

ГРОМАДЯНИН

citizen, national, native

ГРОМАДЯНИН

-а m obywatel

ГРОМАДЯНИН

громадянин, -а

ГРОМАДЯНИН

грамадзянка

ГРОМАДЯНИН

грамадзянка

ГРОМАДЯНИН

მოქალაქე

ГРОМАДЯНИН ЗА НАРОДЖЕННЯМ

native-born citizen, natural-born citizen

T: 149