ДВОШЛЮ́БНІСТЬ спец. (форма шлюбу), БІГА́МІЯ.
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
імен. жін. роду, тільки одн.двоебрачие сущ. ср. рода, только ед.ч.
-ності, ж. Перебування в шлюбі з ким-небудь за наявності юридично не оформленого розлучення попереднього шлюбу.
-ності, ж. Перебування в шлюбі з ким-небудь за наявності юридично не оформленого розлучення попереднього шлюбу.
bigamous marriage, bigamous relation, bigamy, digamousy
двошлю́бність іменник жіночого роду
Bigami, tvegifte
Bigami, tvegifte
Bigami
Bigamy
ім (бігамія) bigamy
двоебрачие