ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір'я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір'я.. — О, — каже, — панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір'ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір'я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).
МАЙСТЕ́РНЯ (про підприємство, цех тощо), ДВІР іст., РОБІ́ТНЯ діал.; АТЕЛЬЄ́ (художника, скульптора, фотографа тощо); СТУ́ДІЯ (живописця, скульптора). В довгій майстерні шипить ручний токарний станок, величезне колесо якого крутить хлопчак років дванадцяти (М. Стельмах); Гарматний двір; Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Леся Українка); Велике ательє, де хотіла сфотографуватись Марійка, було сьогодні зачинене (О. Донченко).
САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСА́Д заст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́ діал., ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕ діал., ОСЕРЕ́ДОК діал. Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).
МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯ іст.; МАЙНО́ розм., МАЄ́ТНІСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст., ГРУНТ заст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІР іст., ЕКОНО́МІЯ іст. (присадибне господарство землевласника); ФІЛЬВА́РОК іст. (у Польщі, Литві, Білорусі та Україні). (Золотницький:) Слухай! Я шляхтич.. В своїх маєтках, до́брах — ми королі (Б. Грінченко); Доведеться в посаг їй дати млин та садибу чигиринську (Н. Рибак); Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й свій замір.. оселитися десь в жінчиному (нової жінки) майні (М. Коцюбинський); Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями (О. Стороженко);. -. Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок); У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (І. Нечуй-Левицький); Сини їх — зосталися в дворі підпасичами (Панас Мирний); Пан звелів привести їх усіх увечері в економію. На економії їх усіх вибили різками (І. Нечуй-Левицький); Заспані люди бігли гасити фільварок і думали, що Параска за панським добром так плаче (М. Ірчан).
Смотреть больше слов в «Словнику синонімів української мови»
ДВІР – ПОДВІР’Я – НАДВІР’ЯДвір, двора і двору. 1. Те саме, що подвір’я 1: господарський двір, прохідний двір, товарний двір, фуражний двір. Двір був пр... смотреть
I двора і двору, ч.1) У Руській державі 16-18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.). 2) Господарська ділянка, на якій ... смотреть
ні дво́ру ні ти́ну у кого. Хто-небудь бідний, нічого не має. — Куди підемо з тобою (з Орисею), коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник). ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже бідний, злиденний. То ледар, волоцюга. Йому (Василеві) теряти (втрачати) нічого, у його ні кола, ні двора, а в мене — он город,.. вибудував хату (Панас Мирний); // Ніякого господарства, нічого. Ні кола, ні двора, ні рогатого вола (Укр.. присл..); — Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Хто-небудь самотній, одинокий. — Я же міг посезонно (батракувати), бо я... безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко). прохідни́й двір, зневажл. Місце, установа і т. ін., куди може будь-хто вільно заходити і так само звідти вийти. — До вас вриваються прямо з вулиці, пробачте, як з перону у залу для транзитних пасажирів. От як я, приміром… — Це точно. Конюшня. Прохідний двір,— раптом завівся Стратон Стратонович (О. Чорногуз).... смотреть
I двора і двору, ч. 1》 У Руській державі 16-18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.).2》 Господарська ділянка, на якій... смотреть
імен. чол. роду1. госп. дiлянка, на якiй розмiщенi садибнi будiвлi, та мiсце бiля них2. сiльська хата з усiм господарством3. (iст) присадибне госп-во ... смотреть
1) courtyard, yard; court, areaзаїжджий двір — innмонетний двір — mintпрохідний двір — communicating court (yard)селянський двір — homesteadні кола, ні... смотреть
1. Невеликий простір між будівлями на земельній ділянці. 2. Прилегла до будинку частина землеволодіння. 3. Господарська будівля, розташована поруч з селянським житловим будинком і зв'язана з ним навісом. 4. Складова частина назви громадської споруди або комплексу. Наприклад, гостиний двір, монетний двір, житній двір, заїжджий двір Крім того існував т. зв.: обложний двір — укріплена частина середньовічного населеного пункту, призначена для сховища мешканців під час військових дій.... смотреть
I【阳】1) 院子, 庭院2) 庄子, 庄园◇ Монетний двір 造币厂II【阳】 宫廷, 朝廷
Горе дворові, де корова розказує волові.Де вперта жінка верховодить над чоловіком, там добра нема. Двір — хата.Прийдеш у двір, нікому не вір.Панським с... смотреть
Двір:— житло або садиба поміщика [VI]— панська економія, поміщицький палац [XI]— панська садиба, маєток [1]— панська садиба, панський палац [X]— поміщи... смотреть
подвір'я, обійстя, дворище; (сільський) господарство, садиба, господа, оселя, анал. фарма; (панський) маєток, П. (обслуга пана) двірня, челядь; (гарматний) ІСТ. завод майстерня; (царя) оточення; дворик; пор. ХУТІР.... смотреть
[дв'ір]двору/двора, м. (на) двоур'і, мн. двори, двоур'іў
1. королівський (курія) або княжий д.: у середньовіччі — володар разом зі своїм оточенням; 2. резиденція правителя або вельможі.
[dwir]ч.dwór
1. королівський (курія) або княжий д.: у середньовіччі - володар разом зі своїм оточенням; 2. резиденція правителя або вельможі.
Двір, дво́ру і двора́, на дворі́; двори́, дворі́в, -ра́м, по -pа́x
двір 1 іменник чоловічого роду ділянка, господарство двір 2 іменник чоловічого роду оточення монарха
(двора) ч.; мол.; зневажл. Дівчина для задоволення сексуальних потреб. ПСУМС, 20.
Гасподанадвораксуд
(род. двора и двору) 1) двор 2) ист. (господская) усадьба, господский двор
(відокремлена ділянка землі коло будинку) подвір'я, діал. обійстя.
{двір} дво́ру/двора́, м. (на) двоурі́, мн. двори́, двоурі́ў.
див. оселя
Gård, gårdsplads; hof
Gård; hoff
гасподанадвораксуд
Gård
гаспода надворак суд
двір, двора і -двору
двора m dwór
техн. двор
ეზო
двір = дво́рище — у XIV—XVIIст. — форма сімейного та територіально-господарського устрою українського селянства, що об’єднувала кілька селянських господарств; пізніше — індивідуальне господарство, тобто господарська ділянка, на якій розміщено житлове приміщення, садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене); оскільки двір — це здавна передусім сільська хата з усім господарством при ній, то він символізує взагалі господу; звідси цілий ряд народних висловів з цим значенням; кажуть: «Горе дворові, де корова наказує волові» (тобто горе господареві, над яким верховодить жінка); страшним прокляттям господареві звучить вислів: «Бодай тобі двір заріс!» (тобто зле побажання господареві, аби господа його стала пусткою); коли кажуть: «Нехай кожний дбає про власний двір», то це застереження тим, хто дбає не про власні справи, а судить інших; той, хто «свій двір мете, а на чужий сміття кидає», зазвичай своїх виправдовує, а на чужих вину звертає; разом з цим двір символізує панську резиденцію (звідси дворяни́н), про яку народ каже: «У панських дворах великі вікна, та мало світла» (тобто правди) або «До двора брама широка, а з двора — вузька» (прийняти приймуть, особливо коли з даниною, дарами, але невідомо, як і з чим випровадять). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 169-170.... смотреть
(у вязниці) airing-grounds