ОДНАКО

ОДНА́КОВО присл., НА́РІ́ВНІ, НА́РІ́ВНО, НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм., ОДНА́КО діал., ЗАРІ́ВНО діал. Я знайшов мого Адаменка на фронті, він командував красивим полком, і в його полку не було однаково зодягнених бійців (Ю. Яновський); Ліда була рада, що йде нарівні з іншими (О. Донченко); Про любов і розлуку нарівно Просить серце солдата в бою (А. Малишко); Над нетягою збиткуються свої пани незгірше від чужих (О. Добровольський); Орудує вилами (Настя) незгірш парубка (І. Цюпа); Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (прислів'я); — Його можна зарівно вивчити і на ремісника, і на імама, — подумав Регель... — Він ще дитина (О. Іваненко).